Більшовики пояснювали депортацію народів "неблагонадійністю", превентивними заходами, участю у бандформуваннях, належністю до інститутів старого ладу. У цьому звинувачували мешканців Прибалтики, Західної України і Білорусії та Молдови.

Напередодні Другої світової війни депортовували поляків, німців, корейців, іранців, курдів. Усього виселили понад 200 тис. чоловік.

"Всі ешелони, на яких вивозили корейців, складалися з товарних вагонів. Один ешелон в середньому з 50-60 вагонів: людських і товарних. Тільки супроводжуючі працівники органів НКВС і міліції їхали в класних вагонах. У товарних вагонах не було жодного вікна, тільки двері. Коли вони зачинялися, у вагоні наставали непроглядна темрява. Та й зовні ніхто не знав, що везуть, кого везуть в цих вагонах - худобу чи людей. І тому його так і прозвали Чорний ящик", - пише Угай Дегук в своєму романі "Обручка".