Джерело: zik

Сьогодні православні та греко-католики відзначають Велику суботу – молитовно згадують поховання та перебування у гробі тіла Ісуса Христа і зішестя Сина Божого до пекла. Цей день є також приготуванням до Великодня – Воскресіння Христа, яке святкується в ніч з суботи на неділю.

Велика субота – єдина субота протягом усього року, що є днем суворого посту. Вона також знаменує закінченням Великого посту.

У церквах у цей день служать літургію, яка поєднується з вечірнею. У перші віки християнства цього дня хрестили дорослих, які впродовж Великого посту проходили інтенсивний курс підготовки (катехизацію) до цього таїнства. Саме хрещення звершували під час читання на літургії 15 старозавітних пророцтв – паремій. Ще однією особливістю богослужіння є те, що у момент, коли хор співає фрагмент 81-го псалма «Воскресни, Боже…», духовенство переодягається із темного одягу у світлий, що символізує перехід до радості Великодня. Євангельське читання на літургії розповідає про порожню гробницю на світанку першого дня після суботи та про явлення воскреслого Спасителя.

Після богослужіння у деяких регіонах вірні освячують паски і яйця та іншу великодню поживу.

В українській народній традиції Велику суботу називають також Тихою суботою – на знак скорботи і тиші за Спасителем, який перебуває у гробі. У цей день традиційно фарбують яйця, печуть паски і готують великодній кошик. Вміст кошика кожна сім’я визначає самостійно, однак там обов’язково повинні бути крашанки і паски. Освячену їжу з’їдають під час великоднього сніданку.

Пізно ввечері у Велику Суботу віряни збираються в храмі на останнє богослужіння цього дня – полуношницю, або надгробне богослужіння. В його очікуванні у храмі читають книгу Діянь святих апостолів. За пів години до 12 ночі служать полуношницю, під час якої духовенство заносить до вівтаря плащаницю і після цього починається пасхальний хресний хід. 

---

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.