McDonald’s: історія найуспішнішого фастфуду світу

Джерело: Артефакт

Зараз навряд знайдеш людину, яка ніколи не чула про McDonald’s. Цей гігант фастфуд індустрії вже не один десяток років на слуху в кожного. Тому сьогодні ми вирішили вам розповісти про створення та розвиток мережі, яка завоювала світ.


Заснування

Дік і Мак Макдональди заснували свій перший ресторан в 1940 році в Сан-Бернандіно, Каліфорнія. І майже одразу новий заклад в місті отримав велику популярність, але він ще не був схожим на той фастфуд, який ми звикли бачити.Проте згодом в 1948 Брати змогли втілити в життя концепцію, яка зараз здається надзвичайно простою для розуміння.

Перший “Мак”. 1948 рік.

В 30-40х в США різного роду забігайлівки не були новиною, але там було декілька величезних мінусів:

1) Навколо них було надзвичайно брудно, бо “тусувались” там переважно підлітки, яким було відверто байдуже на чистоту навколо і елементарні правила поведінки

2) Очікування. В години “пік” замовлення можна було чекати більше ніж 30 хвилин, а коли офіціантка все таки добігала до клієнта, то приносила йому зовсім не те, що він замовляв.

3) Якість. Пересмажене, пересолене, сухе – звичайна справа тоді.

4) Посуд. Не зручно, довго, він постійно бився, а це зайві витрати.

Це розуміли Макдональди і вирішили створити ресторан, де буде все ідеально. Так вони розробили концепцію, яку ми бачимо кожен день. Тепер це було надзвичайно швидко (очікування не більше декількох хвилин), чистота, стандартизоване приготування їжі з урахуванням часу до секунд і злагоджена робота команди підвищила якість, а відсутність посуду спростило роботу абсолютно всім. Тепер це виглядало так: підійшов до каси – замовив – оплатив – отримав замовлення – пішов їсти туди, де тобі зручно(доступність, масовість, універсальність). В 1948 році ця задумка стала своєрідною революцією, а перший ресторан був надзвичайно прибутковим.

Золота Арка

Логотипом компанії McDonald’s майже з самого початку стала буква “М”, проте вона ще не виглядала так як ми звикли.

Золоті арки стають впізнаваними з 60-х років, коли Джим Шиндлер запропонував свій дизайн об’єднавши дві арки. Тепер це була буква “М”.

Власне золотий колір та форми мали кидатись в очі і по-ідеї асоціюватись тільки з McDonald’s. Хрест – це церква, прапор США – це суд, Арки – McDonald’s. Золотий колір мав нагадувати золоту жилу, яку власник міг отримати, якщо купить ліцензію. Доволі проста, але дуже ефективна задумка. Зараз логотип McDonald’s це стилізована “М” і навряд хтось асоціює це з арками, як це було в перші роки. Проте основний посил залишився і тепер бренд корпорації неможливо сплутати з чимось іншим.

Рональд Макдональд

Історія клоуна теж доволі цікава. Корпорація хотіла, щоб до їх мережі приходили діти та сім’ї, а для цього потрібно було створити ще один символ і ним став клоун Рональд Макдональд. Ідею образу придумав актор Уіллард Скотт. Він вдало зміг просунути цей образ в рекламах та телебаченні протягом 1963-65 рр. Проте не він став довершеним символом.

В 1966 році компанія запросила на роботу циркача Майкла Поляковса. Він почав вдягати костюм, який складався з жовтого комбінізона та смугастої сорочки, носив яскраву руду перуку та густий грим.

 

З 2010 року образ поступово зникає, тому що мережа відкрила McCafe, яке орієнтоване на більш серйозного та дорослого клієнта.

Рей Крок

Сумніваюсь, що коли ви замовляєте собі меню в McDonald’s ви згадуєте це прізвище, але тепер сподіваюсь, що будете!

Реймонд Крок був таким собі підприємцем невдахою, який в 50 років продавав мультиміксери в США. Справи йшли так собі, але брати замовили в нього аж 8 міксерів, що викликало в Рея здивування і він сам вирішив приїхати в ресторан. Фактично з цього і починається історія бренду.

Щось підказало Кроку, що такі принципи приготування є перспективними і він взявся за справу. Він пропонує Макдональдам свої послуги  франчайзингового агента і починає працювати. Вже 15 квітня 1955 року в місті Дез Пленз, штат Іллінойс, Рей Крок відкриває свою першу “Золоту арку”. Саме з неї і починається нова історія “Макдоналдса” Реймонда Крока. Він виробляє нову ідеологію роботи з клієнтами, яка звучить приблизно так: “Якість, сервіс, чистота і ціни!»

Рей настільки загорівся ідеєю, що справи пішли дуже швидко. Вже до 1960 року в мережу “Макдоналдс” входило понад 200 закусочних. Але для підписання договору з рестораторами потрібно було дотримуватись декількох важливих пунктів: уніфіковане меню, клієнти повинні були бути впевнені, що їм подадуть гамбургери одного і того ж розміру, з однаковою кількістю м’яса, цибулі, кетчупу і гірчиці.

Але до справжнього успіху було ще далеко. Справа в тому, що мережа розширювалась, а прибутки не росли. Плюс брати не хотіли йти на поступки, бо вони не розуміли, що справжній успіх в довершеній системі, яку створив Крок. І цю систему вони порушували. До того ж Крок розумів, що не може створити мережу, яка буде називатись якось інакше. Бо Макдоналдс знали всі і навряд хтось купить бургер в ресторані “Крок”. Рею довелось поставити на карту все: заощадження, енергію, особисте життя (він розлучися з дружиною після 39 років шлюбу).

Єдине, що заважало Кроку збудувати імперію – брати Дік та Мак Макдональди. Справа в тому, що Рея дуже обмежував контракт. Будь-які зміни в мережі мали відбуватись за згоди братів, а ті завжди казали “ніколи”. Єдине що лишалось Кроку – ігнорувати контракт. Він вводив нові правила, додавав нові страви, ставив стільці та столи, а брати робили вигляд ніби нічого не відбувається. Але так тривало не довго. Одного дня вони зателефонували Кроку і сказали, що продадуть бренд з літерою “М” за 2.7 мільйона доларів. На той момент чистий прибуток компанії ще становив 70 тисяч доларів.

Перший ресторан Крока в Іллінойсі.

В кризовий момент компанію рятує ініціатива Гаррі Соннеборна, який запропонував в якості основи бізнесу, що розвивається земельну ренту. Він зміг довести Рею, що те чим вони займаються це нерухомість. Тепер вони купували ділянку і здавали її в оренду з ліцензією – геніально! Тепер Крок віддає в оренду нерухомість, вартість якої спочатку була низька, але із збільшенням бізнесу ціна зростала. Суму для братів він знайшов і його мрія стала реальністю. Тепер він керував компанією сам, а Макдональдам він помстився. Через деякий час він відкрив “Мак” біля ресторану братів, який вже тоді називався “Біг М”. Це стало крахом для них і дуже скоро вони його закрили.

Загалом історія стосунків між братами та Кроком дуже показова. Вони не хотіли розвитку і все заперечували, а Рей був бізнесменом. І він їх просто переграв, бо як говориться “гроші не пахнуть”. Так, ми всі знаємо бренд за прізвищами двох братів, але не їх заслуга в тому, що зараз в 2019 році McDonald’s є однією з найбільш прибуткових компаній світу.

Що було далі?

З 1965 року протягом 100 послідовних кварталів з року в рік зростала виручка, загальний прибуток та прибуток з акції . Не дивно, що журнал Better Investing Magazine назвав «Макдоналдс» найпопулярнішою компанією, а її звичайні акції найпоширенішими …. А журнал Life назвав Рея Крока одним з 100 найголовніших американців ХХ століття.

В США Крок досягнув успіху і тепер він вирішив покорити світ. З 1968 року починається світова “експансія”, коли відкрився перший ресторан в Канаді. Через 12 років компанія перетнула океан та рушила в Європу, Азію, Австралію, а потім в Африку.

А в 1997 році в Києві біля метро Лук’янівка з’явився перший McDonald’s . Згодом ресторани з’являються по всій Україні і ми починаємо очолювати рейтинги по кількості клієнтів та продажах.

1997 рік. Лук’янівка

Ще більше цікавих фактів

Одностатевість

В мережі на перших етапах взагалі не працювали жінки. Рей Крок це пояснював тим, що до жінок могли залицятись клієнти, а це в свою чергу могло відволікати від роботи і гальмувати процес. Проте довго це тривати не могло і компанію почали звинувачувати у сексизмі. Жінкам працювати дозволили, але вони мали носити спецальні брюки, сорочки та кепки. Їм забороняли робити яскравий макіяж, носити прикраси та користуватись парфумами. Якщо цих правил не дотримувались, то після 4 зауважень співробітницю просто звільняли.

БігМак

Керівництво компанії завжди відслідковували смаки споживачів і Рей Крок брав активну в цьому участь. Проте рецепт шедевру належав не йому. Бігмак придумав Джим Деллігатті і з 1968 року він продається в усій мережі. Після його виходу оборот компанії збільшився на 12%, а смак знаменитого бургера з того часу майже не змінився.


Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі