Яка доля радянського мистецтва і архітектури в Україні
У Дніпрі знищили скульптуру відомого українського художника Ернеста Коткова, встановлену ще у 1985 році.
Хто саме це зробив і навіщо - до кінця незрозуміло. У соцмережах припускають, що робота заважала розширенню розташованого поблизу торгівельного центру.
Культурна спадщина чи "потворне страшидло"
Цей приклад - не єдиний, коли спадщина радянського мистецтва і архітектури в Україні псується, руйнується, та й часто взагалі не сприймається як якась культурна цінність.
Думки щодо того, що робити з такими об'єктами, як правило, різняться.
Одні називають їх спадком тоталітарного режиму, якого треба позбутися. Інші - частиною української історії, яку варто зберегти будь-якою ціною.
В одних естетика радянських часів викликає захоплення, інші дивуються, як вона взагалі може комусь подобатися.
Схожі дискусії виникли і у випадку із знищенням скульптури у Дніпрі.
Частина користувачів обурюється руйнуванням пам'ятки. Є й чимало тих, хто називає скульптуру "потворним страшидлом" і каже, що знести її варто було вже давно.
Поки у західних видавництвах виходять нові книжки, присвячені радянській спадщині України, а іноземні музиканти приїздять до Києва, аби зняти тут кліпи на тлі модерністських пам'яток, в самій Україні їх цінність розуміють не до кінця.
Про це свідчить і випадок зі знесенням скульптури у Дніпрі, і подібні ситуації, що траплялися раніше.
Часом це відбувається під приводом декомунізації, часом - через звичайну недбалість.
Так, у 2017 році мистецтвознавиця Євгенія Моляр звернула увагу на те, що власники ресторану на території столичного комплексу ВДНГ вирішили приховати мозаїку радянських часів, створену художницею Аллою Горською.
Пам'ятку радянської монументальної пропаганди закрили сірим фасадом, поверх якого розмістили величезний логотип ресторану.
Копирайт изображенияZHENYA MOLYAR / FACEBOOK
Утеплення квартир по-київськи
Восени 2018 року обурення викликала звістка про знищення радянської мозаїки "Народні ремесла", яка ще з 1960-х років була частиною фасаду одного з будинків на вулиці Вацлава Гавела в Києві.
Користувачі Facebook припускали, що демонтаж роботи ініціювали самі жителі, яким мозаїка заважала утеплювати квартири.
Копирайт изображенияJURA KANEVSKI / FACEBOOKСаме так робили жителі сусідніх будинків на тій же вулиці - щоправда, вони впоралися і без демонтажу мозаїки.
Копирайт изображенияПАША ГРИДНЕВ / FACEBOOKЩоб зіпсувати мистецькі та архітектурні пам'ятки радянської доби, їх не завжди треба зносити чи руйнувати: схожого ефекту можна досягнути простим оновленням фасаду на сучасний лад.
Facebook-cпільнота Ukrainian Modernism час від часу публікує приклади таких "покращень" на своїй сторінці.
Пропустити Facebook допис , автор: Ukrainian Modernism
Кінець Facebook допису , автор: Ukrainian Modernism
"Тарілка" на Либідській
Один з найгучніших скандалів, які стосуються радянської спадщини, - історія із можливим знесенням будівлі Українського інституту науково-технічної та економічної інформації в Києві, що в народі відома як "Тарілка" на Либідській.
"Тарілка" - один з найвідоміших зразків київського модернізму, створений у 1978 році архітектором Флоріаном Юр'євим.
У 2017 була інформація, що на її місці хочуть збудувати торгівельно-розважальний комплекс, а саму споруду знести - принаймні, перші макети майбутнього ТРЦ, які ширилися мережею, збереження "тарілки" не передбачали.
На хвилі обурення у столиці став відомим рух #Savekyivmodernism, учасники якого борються за збереження модерністських пам'яток, зокрема й "тарілки".
Ініціативу підтримало чимало знаменитостей: серед них - режисер Влад Троїцький, продюсер Євген Філатов і співачка Onuka.
Якщо вірити останнім новинам, боротьба за "тарілку" була недаремною: забудовник ТРЦ обіцяє все ж зберегти знакову споруду і за власний кошт провести її реконструкцію.
Втім, та ж таки Onuka визнає: доля архітектури радянського модернізму в Україні не хвилює багатьох.
"Для мене "тарілка" - своєрідний символ епохи, що минає, - каже співачка. - Дуже шкода, що цю споруду цінують і бачать у ній щось дивовижне все більше за межами нашої країни".
"Віденський музей архітектури взагалі відніс її до видатних європейських архітектурних проектів. У той час, як для більшості наших людей цінність цієї споруди нічого не варта".
"ЇЇ збереження саме і є відповіддю на питання "як ми ставимося до історії свого міста", - резюмує співачка.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
