У секретних архівах ЦРУ знайшли рецепт борщу

Джерело: Gazeta.ua

Американські спецслужби понад 50 років у строгій таємниці зберігали переклад радянської книжки "Посібник для кухаря-інструктора сухопутних військ у мирний час".

Документ виявили в розсекречених архівах Центрального розвідувального управління США. Оригінал опубліковали у Радянському союзі у січні 1948 -го. Переклад англійською зробили вісьмома роками пізніше, у лютому 1956-го. Чому переклад зробили так пізно - невідомо. Титульна сторінка перекладу із пояснювальною запискою була втрачена.

Навчальний посібник здебільшого окреслює обов'язки "кухаря-інструктора". У книзі містяться поради на кшталт "як переконати людей, що ваша їжа смачна" та загальні пояснення, що ж таке "смачна їжа". Книга включає ще й різновиди рецепту борщу. - "Борщ із квашеною капустою", "Борщ із листям буряка" та "Борщ із проса".

Видання Muckrock опублікувало книжку, та оголосили конкурс серед читачів. Тому, хто скоріш за всіх приготує один із рецептів борщу радянської армії вдома, обіцяли подарунки.

Переможцем став користувач Twitter Девід М.Перрі. Кожен свій крок у приготуванні він публікував у соцільній мережі.

Отже, щоб приготувати борщ на 500 слодат Радянської армії, потрібно протягом ночі на помірному вогнищі варити бульйон із кісток та м'яса яловичини. Зранку їх витягти та зберегти. Перрі зазначає, що радянські кухарі сповідували ідею кількаразового використання м'яса.

Потім порізати буряк, квашену капусту, цибулю та моркву. Тушкувати у казані. Добавити картоплю і залити бульйоном із яловичини. Добавити оцет. Якщо бульйон вийшов не надто наваристим можна добавити залишки курятини із попередніх страв.

"Тільки не кажіть про це генерал-лейтенанту Власову", - прокоментував Девід Перрі.

Борщ потрібно довести до кипіння, та ще 30 хвилин варити на помірному вогні. Перрі признався, що страву він скущтував лише після того, як його дружина добавила в борщ оцет, пряні трави, сіль та сметану.

"Борщ вийшов наваристим та жирним, із приємним смаком" - підсумував Перрі.


Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі