Сьогодні читачів Хронік Любарта хочемо познайомити із біографією уродженців села Крупа (сучасний Луцький район Волинської області). Ідеться про графів Ледуховських, які оселились поблизу Луцька в ХVIII ст. Розвідка про рід Ледуховських із Крупи є лише початком пошуків нових і цікавих фактів, які обов’язково будуть висвітлені на наших сторінках.
Крупа середини ХІХ століття відома і тим, що там поставили один із пунктів геодезичної дуги Струве – велетенського експерименту із вимірювання дуги земного меридіану.
Читати більше: Волинські трикутники Струве: коли астрономія перетинається з історією
Антоній Ледуховський
23 серпня 1755 року в родинному маєтку в селі Крупа поблизу міста Луцька народився граф Антоній Бартоломей Ледуховський.
За життя граф Антоній Ледуховський був відомий як державний діяч Речі Посполитої, придворний дворянин польського короля Станіслава Августа Понятовського, активний прихильник реформування Речі Посполитої. Він був кавалером орденів Білого Орла, Святого Станіслава і Леопольда І ступеня.
Антоній Ледуховський був одружений із Юлією Островською.
Він славився своєю глибокою побожністю і аскетичним способом життя. У своїх маєтках він ініціював ряд заходів для полегшення життя селянства. Антоній Ледуховський відвідував особисто хворих і, за необхідності, давав їм фінансову підтримку.
В історію він також увійшов, як той, хто віддав наказ підірвати власний ренесансний замок в Оссоліні у 1816 році (сучасна Польща). І досі незрозуміло, що стало причиною такого рішення. Одна із версій, він хотів відшукати скарби, які були під замком, проте скарбів не було виявлено. Замок був назавжди втрачений і його руїни швидко розібрало місцеве населення як будівельний матеріал.
Замок Ледуховських в Оссоліні, ХVIII ст.
Дружина графа Юлія померла у 1802 році, маючи 36 років. Антоній тоді прийняв рішення більше ніколи не одружуватись і залишок життя провести, не маючи контактів із жінками. До смерті граф проживав у монастирі отців реформатів у місті Сандомир. Помер граф Антоній Ледуховський 11 листопада 1835 року в місті Варшава.
У шлюбі Антонія та Юлії Ледуховських у родинному маєтку в Крупі на Волині народилось шестеро дітей. Четверо синів – Юзеф Захаріуш, Ігнаці Хіларі, Тадеуш та Тимотеуш, й дві доньки: Аполонія та Ізабелла.
Антоній Ледуховський
Граф Ігнаци Хіларі Ледуховський
Граф Ігнаци Ледуховский народився 13 січня 1789 року в селі Крупа на Волині. В 1821 році одружився із Людвікою Гурською, яка народила йому четверо дітей.
Ігнаци Ледуховський прославився як генерал та відважний учасник Наполеонівських війн та Листопадового повстання. Спочатку свою військову кар’єру він розпочав як офіцер австрійської армії, проте пізніше вже був у складі Війська Польського.
У битві при Регенсбурзі був узятий в полон французами. Після обміну полонених служив в 4-му гусарському полку, потім вийшов у відставку
В битві під Лабіау, яка відбулась 3 січня 1813 року, Ігнаци Ледуховський був важко поранений. Російська куля увійшла в коліно. Внаслідок поранення йому було ампутовано ногу. Тоді Ігнаци лише виповнилось двадцять чотири роки. Все життя йому довелось боротись із важким каліцтвом. Проте Ігнаци не полишав служіння у війську. Пізніше він був призначений директором Варшавського Арсеналу.
Людвіка Гурська
Коли в 1831 році відбулось Листопадове повстання, граф взяв активну участь в ньому.
У 1833 році після смерті своєї дружини Людвіки Гурської продав свої маєтності й оселився у Варшаві. У 1836 році був присутній на коронації австрійського імператора Фердинанда I на королівський престол Чехії. З 1839 року разом з дітьми протягом декількох років проживав в Мюнхені, потім у Санкт-Петербурзі. У 1845 році російський уряд затвердив за ним графський титул.
В 1855 році він вирішив піти в монастир, як колись це зробив його батько. Для цього він обрав монастир домініканців у місті Клімонтув (сучасна Польща). Помер граф 29 березня 1870 року.
Ігнаци Ледуховський
Тимотеуш Ледуховський
Граф Тимотеуш був наймолодшою дитиною в родині. Він народився 27 січня 1797 року в маєтку Крупа поблизу міста Луцька. В спадок від батька він отримав село Пенхув біля міста Клімонтув, проте там не проживав, пішов у військо, а село перепродав брату Юзефу.
Освіту Тимотеуш, за рішенням батька, здобував у Академії інженерів у Відні в Австрії. Він був третім після братів Ігнаци та Тадеуша, які навчались у Відні. Тимотеуш був військовим пізніше, проте через стан здоров’я, змушений був покинути військову справу. Повертаючись назад варто зазначити, що після академії, Тимотеуш пішов у піхоту. Потім був переведений до полку уланів князя Шварценберга.
20 жовтня 1820 року відбувся конгрес в місті Троппау в австрійській Сілезії. Його ініціатором був імператор Російської імперії Олександра I. На конгресі особисто були присутні імператор Олександр I, імператор Австрії Франц II; король Пруссії Фрідріх-Вільгельм III був представлений кронпринцом, згодом відомим як Фрідріх-Вільгельм IV. Ці три країни також були представлені своїми міністрами закордонних справ: Маттерніх (Австрія), Каподистрія (Росія), Гарденберг (Пруссія).
Герб Ледуховських
Отож, Тимотеуш теж був учасником цього конгресу, як офіцер в делегації короля Пруссії Фрідріх-Вільгельм III. Пізніше Тимотеуш був особистим камергером Франца Карла Австрійського (1802 —1878), австрійського ерцгерцога з династії Габсбургів, сина імператора Австрії Франца I та неаполітанської принцеси Марії Терезії. Франц Карл Австрійський у 1848 році відмовився від австрійської корони на користь старшого сина.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
