У 1916 році світ побачила серія чудових акварелей, які стали хорошим доповненням низки образотворчих робіт про Луцьк. Їх зробив віденський художник Леман, якого привабили старовина і сучасність Луцька Першої світової війни. 

У червні 1914 року сербський студент Гаврило Принцип застрелив австрійського ерцгерцога Франца Фердинанда. Це вважається формальним початком Першої світової.

Буквально через рік після вибуху війни Луцьк був окупований австро-угорськими військами. Сталося так, що німецьке командування зі своїми союзниками вирішили суттєво ударити по східному фронту, щоб завдати поразки Росії. У 1915 році війська останньої змушені були відступати. Спочатку здали територію Польщі, далі втрачали західні українські землі, Волинь у тому числі. 

29 серпня австрійські війська наближалися до Луцька. Росіяни поспішили покинути місто. Уже вдень 31 серпня австро-угорські війська вступили в місто через нинішній проспект Волі. Під вечір австрійці прийшли зі сторони Красного по теперішній вулиці Ковельській.

Перша світова війна залишила в Луцьку чимало слідів. Після буремних подій лише самих військових кладовищ та меморіалів у місті було кілька. Ще одним спадком того періоду є образотворчі роботи. Місто змальовували різні художники, а фотографи спеціального військового відомства знімкували міські вулиці, будинки. Ті зображення є дуже цінними сьогодні, бо не тільки показують втрачені упродовж історії споруди, а й сам дух Луцька того часу.

У 1916 році в місто прибув маляр із Відня Леман. Він намалював 13 акварельних зображень міста. Їх стали тиражувати на поштових картках, якими австрійські вояки відправляли повідомлення рідним додому.

На цих роботах Луцьк постає зовсім не воєнним містом. Він потопає в зелені і цвіті фруктових дерев, будівлі і старі пам’ятки барвисті, то освітлені жовтогарячими кольорами призахідного сонця, то поринають в сині густі тіні дерев. Леман змалював весняний Луцьк 1916 року. Акварелі були виконані протягом березня, квітня і травня. 

Можливо, художник зробив би більше робіт із Луцьком, якби не швидкі події на фронті. Поки він працював у місті, вилазив на замок, на різні будинки і мандрував горбистими околицями для пошуку найкращих панорам, у військових кабінетах готували Луцький прориву. Ідея в командувача Південно-Західного фронту, генерала Олексія Брусилова була така: завдати основного удару по австрійцях в напрямі Луцька, а також 3 допоміжні удари південніше – через Галич, Коломию і Чернівці. Ставка робилася на потужну Восьму армію. 

3 червня почався наступ. Загальна чисельність російських вояків по всіх чотирьох напрямах – майже 600 тисяч чоловік. О 8:00 ранку 6 червня австрійці почали евакуацію з Луцька штабу 4 армії, який розташовувався в місті, а також інші військові інституції. О 16:00 вони повністю покинули місто, а вже надвечір місто зайняли російські війська. Австро-угорці ж більше в Луцьк не повернулися.

 

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.