«Прокляті королі»: магістр ордену тамплієрів піддав анафемі папу і короля Франції
У Венсенському палаці під Парижем 1 лютого 1328 року помер Карл IV Красивий, третій син французького короля Філіппа IV Красивого, всі сини якого, як і він сам, були прокляті великим магістром ордену тамплієрів Жаком де Моле, спаленого живцем на вогнищі як єретик. Зі смертю Карла IV перервалась королівська династія Капетингів на престолі Франції.
Орден тамплієрів або Бідних Лицарів Христа і Храму Соломона був заснований в Палестині в 1119 році після Першого хрестового походу з метою захисту прочан, що відвідували Святу землю, а також захисту держав, створених хрестоносцями на Сході. Він отримав багато церковних та юридичних привілеїв, дарованих йому особисто папою римським, що забезпечило ордену надійне економічне положення і зробило його найбільшим кредитором Європи. Непомірні багатства тамплієрів викликали заздрість і ворожість європейських монархів, особливо французького короля Філіпа IV Красивого, який, відчуваючи постійну нестачу грошей і будучи одним з найбільших боржників ордену, жадав прибрати до рук їхні майно.
У жовтні 1307 року королівська рада Філіпа IV при мовчазній згоді папи Климента V ухвалила рішення про арешт всіх тамплієрів, що перебували на території Франції. Вони були звинувачені в богохульстві і зреченні Христа, культі диявола, розпусному житті, гомосексуалізмі. Арешти проводилися ім'ям Святої інквізиції, а володіння тамплієрів переходили у власність короля. В листопаді папа видав буллу, в якій наказував християнським монархам усієї Європи арештувати тамплієрів та конфіскувати їх землі і майно.
Більшість тамплієрів Франції були засуджені на довічне ув'язнення, а великий магістр ордену Жак де Моле, який так і не визнав себе винним, 18 березня 1314 року був живцем спалений на вогнищі як єретик. Згідно з легендою, задихаючись в язиках полум'я, він піддав анафемі папу і короля Франції та прокляттю всіх їх нащадків. Климент V помер 20 квітня 1314 року після нещасного випаку на полюванні; доки його тіло очікувало поховання в церкві, в неї вдарила блискавка і в пожежі тіло папи майже повністю згоріло. Ще через півроку, 29 листопада, від інсульту, викликаного падінням з коня, помер Філіпп IV.
Спалення Жака де Моле на вогнищі на острові Сіте (Париж). Картина з літопису XIV ст.
Долю свого батька розділили і три сини Філіппа IV, яких в народі охрестили «проклятими королями». Протягом 14 років Людовик X Сварливий, Філіпп V Довгий загинули один за одним за загадкових обставин, не залишивши спадкоємців. На момент смерті Карла IV 1 лютого 1328 року його дружина була вагітною, проте народила дівчинку і династія Капетингів перервалася - королем став двоюрідний брат Карла Філіпп VI Валуа. Це викликало незадоволення племінника Карла англійського короля Едуарда III Плантагенета, що стало приводом до початку в 1337 році Столітньої війни.
Лихо торкнулось і родини Валуа - другий і четвертий королі з цієї династії, Іоанн II Добрий і Карл VI, зійши з глузду, а останні - померли наглою смертю: Генріх II загинув на турнірі (1559), Франциск II помер 17-літнім від неправильного лікування (1560), Карл IX помер 23-літнім від туберкульозу (1574), а Генріх III був смертельно поранений монахом-фанатиком. Бурбони, які змінили Валуа в 1589 році, продовжували відчувати на собі прокляття Жака де Моле: засновник династії Генріх IV Великий загинув від ножа убивці, а останній їх представник Людовик XVI загинув на ешафоті в ході Французької революції.
Філіп IV Красивий
Не менше лихо спіткало й «проклятих» пап римських - в 1378 році почалась Велика схизма, коли протягом майже століття двоє, а то й троє пап заявляли свої претензії на Римський престол, а на початку XIV століття почалася Реформація - спочатку Ян Гус, а потім Мартін Лютер, Ульріх Цвінглі і Жан Кальвін підірвали вплив католицької церкви і з другої половини XVII століття, коли був підписаний Вестфальський договір, релігійний фактор перестав відігравати домінуюу роль в європейській політиці.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.