Як український заробітчанин відкрив світові Непал
Борису Лисевичу вдавалося все, за що він брався. Балерун, ресторатор і організатор королівських івентів відкрив перший готель в Непалі. З балетною трупою він потрапив з Одеси в Індію через Париж і Монте-Карло. А потім зважився на щось ще більш ризиковане.
Найкраща тусовка Індії
В Індії Лисевич вирішує відкрити перший клуб і, отримавши підтримку місцевих багатіїв, перетворює орендованый палац у місце зустрічі підприємців та дипломатів. Справи йдуть добре, але атака на Перл-Харбор робить місто військовим центром, а клуб - штаб-квартирою союзників. Бориса постійно підозрюють у шпигунстві.
У 1946-му Лисевичі летять в Нью-Йорк. У Америці Борис організовує фірму, яка повинна зайнятися торгівлею з Азією, але ідея провалюється.
Алкогольні справи з королем Непалу
В Індії Борис подружився з королем Непалу Трибхуваном, і зробив свій вклад для повернення влади монарха й повалення прем'єр-міністра Рана. Лисевич вирішує побудувати при новій владі свою алкогольну імперію в Непалі, де, на відміну від Індії, немає "сухого закону".
Борис намагається приборкати нелегальних підприємців і стати алкогольним монополістом Непалу, але чужинцю пропонують піти під три чорти.
Перший готель Непалу
Борису вдається переконати одного аристократа віддати палац під облаштування готелю, і він починає в Непалі свій туристичний бізнес. Це виявляється непросто: за роки в ізоляції в країні практично не з'явилося благ цивілізації. Товари доводиться закуповувати в Індії, а працівників вчити мити руки.
Готель Royal відкривають у 1954 році. Дістатися в країну непросто, але перших туристів король зустрічає особисто.
Івент-менеджер від Бога
Незабаром Лисевич стає першим ув'язненим у Непалі європейцем через проблеми з податками. Борис пише листа королю, і той відпускає його, щоб одесит взявся за організацію коронації монарха.
Через п'ять років в Непал прилетіла Єлизавету II для полювання на тигрів. Лисевич організував все настільки ідеально, що в кінці подорожі виряджені слони почергово махали королеві хоботами.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
