Традиційна волинська кухня здавна була самобутньою та цікавою, а головне – надзвичайно смачною. Різноманіття волинських страв відоме нам із дитинства, з часів гостювання в бабусь-дідусів, проте волинська кухня вміє здивувати не лише смаколиками, а й дивовижними та неповторними назвами страв, давніми, як і самі страви. Сьогодні розповімо про назви страв, які готували в селі Борисковичі на початку ХХ століття. Страви, описані нами, не повністю репрезентують кулінарні традиції цього села в давнину і тепер. Перелік назв страв подаємо для ілюстрування мовного багатства говірки цього населеного пункту.

Вóлок – страва з молодого листя лободи, відвареного та заправленого часником, перцем, сіллю, цибулею, з додаванням підсмаженого сала – шкварок. Страва, як і її назва, очевидно, сягає найдавніших часів та виникла через нестачу харчів напровесні. Цікаво, що в говірці села для позначення періоду, коли закінчувалися запаси харчів з попереднього року, а новий врожай ще не зібрано, збережене слово переднóвок.

Драглí – страва, яку одержують при охолодженні м’ясного відвару з подрібненими шматочками м’яса.

Клекуцьóха – страва на основі пшоняної каші з додаванням овочів (картоплі або гарбуза).

Кóмп – великий шматок свинини із стегнової частини ноги, заправлений спеціями та часником і запечений у печі (в п’єʹцу). Щоб уникнути пригорання, для запікання кóмпа готували бездріжджове тісто, яким огортали свинину. Тісто не дозволяло м’ясу пригоріти, а також зберігало його м’якість та аромат.

Крижалкú – відварена в воді зі спеціями невелика головка капусти, розрізана на невеликі частини і заправлена олією та спеціями.

Нúґлі – страва з тіста, яке готували на основі картопляного пюре та муки, яєць. Із тіста робили кульки, які відварювали в підсоленій воді та засмажували смальцем або салом. Часто нúґлі були з начинкою з грибів, сиру та ін.

Підкалáтка – тушковане в гýсятниці в печі куряче м’ясо з додаванням моркви, цибулі, спецій.

Підпáлок – товстий млинець із хлібного тіста, підсмажений на сковороді в печі та натертий часником.

Хамýла – літня солодка страва з ягід (вишень, черешень) та молока з додаванням борошна, ягідний суп.

Харамáґа – страва з сушених грибів, відварених та заправлених підсмаженим борошном. Харамаґа була обов’язковою стравою на Кóляду, на поминальних обідах, що свідчить про належність цієї страви в минулому до ритуальних, обрядових страв.

Більшість наведених страв не входять у меню сучасних жителів села, адже кулінарні вподобання змінюються та оновлюються дуже стрімко. Лексеми на позначення цих страв збережені в говірці села Борисковичі досі, вони яскраво репрезентують його мовне багатство та засвідчують багаті кулінарні традиції села, сформовані протягом минулих століть.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.