Український Porsche: історія купе ЗАЗ Спорт-900
“Народну” спортивну автівку планували випускати у Запоріжжі на автозаводі “ЗАЗ”. Розробили її спеціалісти дослідницького інституту НАМІ та Московського інституту автомобільних кузовів. Майбутньому масовому спорткару дали назву “Спорт-900”, за робочим об’ємом двигуна. Створили цю автівку на базі звичайного, всім знайомого “Запорожця” ЗАЗ-965, якого досі називають “горбатим”.
Проектом керував видатний спеціаліст із художнього конструювання Едуард Молчанов. Принципіальних змін у механічну частину машини він та його команда не внесли. Але створили на той час унікальний, принципово новий і по-справжньому революційний за дизайном кузов-купе.
Можливо деякі елементи дизайну спортивного “Запорожця” розробники “підгледіли” у колег з американської компанії “Форд”. “Спорт-900” зовні дуже схожий на легковик Ford Falcon (з індексом AU), який почали випускати у шістдесятому році в Америці.
Ford Falcon
Ford Falcon був розрахований на масового покупця, ця машина була функціональною, але максимально простою. Характерні риси цієї автівки: кермо без сервопідсилювача, барабанні гальма на всіх чотирьох колесах, двигун потужністю 90 кінських сил об’ємом 2,4 літра. “Спорт-900”, як і його прототип “Запорожець”, технічно програвав Falcon’у майже всьому. Насамперед – через недосконалий, хоча і надійний двигун, що свого часу скопіювали з двигуна розробки компанії БМВ. Навіть для початку шістдесятих він був морально застарілий: із повітряним охолодженням і потужністю лише 27 кінських сил.
Спорт-900
Але щодо дизайну, “Спорт-900” був на рівні кращих світових автомобілів. Дводверний салон, заднє сидіння для двох пасажирів, пластиковий кузов, завдяки якому автівка важила лише 500 кілограмів. Дуже характерною є компоновка елементів передньої частини кузова. Фари та решітка радіатора розташовані в площині, яка майже перпендикулярна площині капота. А передній край капоту ледь нависає над фарами та радіатором. До речі, так саме виглядає передня частина пізніших модифікацій Ford Falcon та навіть інша модель – Ford Mustang, яку вперше випустили у 1964 році.
Ford Mustang
Компоновка “передку”, як у “Спорт-900”, взагалі була своєрідною візитівкою Едуарда Молчанова. Майже всі його машини, від легковиків до вантажівок, мали цю характерну рису. Однак вершиною його художнього таланту слід вважати саме “Спорт-900”. Молчанов розробив оптимальний дизайн спорткара, який є сучасним і на теперішній час.
“Спорт-900”
Як доказ – легковик Chevrolet Camaro, який американська компанія “Дженерал моторс” випустила у 1966 році. Він дуже схожий на “Спорт-900”. З тих часів головні зовні риси кузова Camaro майже не змінилися. Цей спорткар став культовим в Америці і всьому світі.
Chevrolet Camaro
Доля ж “Спорту-900” виявилася сумною. Перший експериментальний зразок автівки зібрали у 1963 році. Розробники планували організувати виробництво в Запоріжжі на автозаводі, де випускали “Запорожці”. Однак партійне керівництво тодішнього СРСР цього не дозволило. Хрущівська відлига закінчилася, а комуністи-брежнєвці, що прийшли до влади, до всього нестандартного ставилися із підозрою.
“Спорт-900”
Тому “Спорт-900” існував лише у вигляді експериментальних зразків – їх випустили близько десяти. Згодом майже всі вони перейшли до приватних господарів. Більшість цих машин збереглися і досі, завдяки пластиковому кузову, який не псується ані під сонцем, ані під дощем.
“Спорт-900”
Дизайнер Едуард Молчанов в 1965 році розпрощався із автомобільним конструюванням і перейшов на вертолітний завод ім. Міля, де розробляв дизайн військових та цивільних гвинтокрилів.
Довідка.
Із всього так званого “соціалістичного табору” на спорткарах пощастило поїздити лише жителям колишньої так званої “Німецької Демократичної Республіки”. В 1969 году, до двадцятої річниці створення НДР, у Дрездені випустили спортивний Melkus RS 1000, зовні дуже схожий на Porsche 911, але за ідеєю – саме на “Спорт-900”. Він був створений на базі НДРівського “Вартбурга”, із двотактним трициліндровим двигуном від мотоцикла об’ємом 1 літр і потужністю 70 кінських сил і кузовом із склопластика. Ці машини збирали майже вручну, за десять років випустили лише близько сотні автівок.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
