Невеличка за паризьким мірками виставка «Ренуар. Батько й син» у Музеї Орсе розповість багато про що. І насамперед про те, як живопис Огюста Ренуара вплинув на кінострічки, створені його сином Жаном.
У першому залі експозиції йдеться лише про один фільм.
У чорно-білій «Заміській прогулянці» (1936–1946), зафільмованій за мотивами однойменного оповідання Гі де Мопассана, хоча й не відтворені барви полотен Огюста Ренуара, візуальні цитати його робіт віднайти не так уже й складно.
«Деякі сцени й костюми нагадують ті, що з’являлися на картинах мого батька, з двох причин: по-перше, тому що дія відбувається в ті часи й у тих місцях, де батько багато працював молодим; по-друге, тому що я син мого батька. І звичайно ж, на кожного з нас вплинули батьки», – Жан Ренуар
Зйомки фільму проходили на берегах річки Луен, де часто писали пейзажі імпресіоністи і де Жан купив собі будинок у 1922 році.
Пейзажі, знайомі нам з полотен Огюста Ренуара і його друга Альфреда Сіслея, багаторазова згадка сніданку на траві, силует сукні Анріетти й сукня з бантиками її матері, що нагадують вбрання героїні картини «Гойдалки», самі гойдалки та навіть вибір оповідання, написаного Мопассаном, другом художника, – безсумнівні докази впливу батька на сина.
І все ж у молодому тоді жанрі кіно Жан шукає свою власну мову. Його експерименти мали вплив на майбутні покоління професіоналів від кіно. Згодом режисери «Нової хвилі» у 1960-х зізнавалися, що надихалися ритмом, великими планами та іншими знахідками Ренуара-режисера.
«Усе своє життя я провів, намагаючись зрозуміти, наскільки сильно вплинув на мене батько», – Жан Ренуар
У дитинстві Жан часто виступав персонажем на полотнах батька, нянька Габріель, що виховувала його, протягом багатьох років була улюбленою моделлю художника і, врешті, Андре Гесслінг, остання натурниця Огюста, стала дружиною Жана і виконавицею головних ролей у його перших фільмах.
«Заміську прогулянку» за різних, у тому числі фінансових, причин Жан так і не завершив, і монтаж фільму був зроблений вже без його участі десять років потому.
У цьому фільмі ви побачите самого режисера в ролі власника готелю. Ще один персонаж, гідний уваги, – другий праворуч молодий чернець, що задивляється на жінок на гойдалках. У зйомках він помічник режисера, а у майбутньому – відомий фотограф Анрі Картьє-Брессон.
Кінострічка триває лише 40 хвилин. Їх варто витратити, аби насолодитися творчим зв’язком двох Ренуарів.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
