4 січня 1938 року історика Миколу Макаренка стратили за відмовиву підписати акт на знесення Михайлівського Золотоверхого монастиря.

Микола Макаренко народився 4 лютого 1877 року у селі Москалівці на Сумщині. Закінчив Петербурзький Археологічний інститут, кожного літа виїжджав на археологічні розкопки. Упродовж 17 років він опікувався творами мистецтва в Ермітажі, повідомляє UaModna.

У 1917 Макаренко одним із перших прийняв громадянство УНР. З 1918 року Микола Макаренко жив у Києві, був дійсним членом ВУАН, директором Музею мистецтв.

У 1924 році Микола Макаренко описав зібрання козацьких клейнодів Ермітажу і довів, що козацькі прапори мали переважно жовті та блакитні кольори. Після цього колекція прапорів зникла, а автора праці віддали під суд. Звинувачення полягало у тому, що заборгував платню за квартиру. Тоді вченого відправили з Києва у Ромни. Макаренко опікувався справами Роменського музею, склав реєстр пам'яток Полтавщини, вів археологічні дослідження Ольвії, пам'яток трипільської культури, Крейдищанського кургану на околиці Сум.

Микола Макаренко став єдиним ученим, який у 1934 році відмовився підписати акт на знесення Михайлівського золотоверхого собору. Його одразу арештували за участь у контрреволюційній антирадянській організації й вислали на три роки в Казань. За ним виїхала 56-річна дружина Анастасія Федорова-Макаренко. Вчений там викладав у художньому технікумі, консультував Центральний музей, реставрував Петропавлівський собор.

Згодом його арештували за участь у контрреволюційній групі фашистського напрямку і засудили до трьох років таборів. Через рік засудили до розстрілу. Миколу Макаренка таємно розстріляли у Новосибірську

У квітні 1966 року 83-річна Анастасія Сергіївна звернулася до Томського управління КДБ з проханням переглянути справу вченого. Читаючи довідку про реабілітацію чоловіка, вона померла.

---

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.