Краєзнавчому музею у Любомлі подарували Богослужбове Євангеліє
Богослужбове Євангеліє українською мовою, репринтне відтворення з видання 1938 року, презентував краєзнавчому музею митрополит Переяслав-Хмельницький та Вишневський, духівник Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Володимира, митр. Олександр (Драбинко).
«Нехай Господь допомагає Вам, Ваше Високопреосвященство, у всіх благих справах, дарує міцне здоров'я, мир та духовну радість. Щиру подяку висловлюємо також жителю міста Любомль, меценату Сергію Лончуку, за проявлену ініціативу! Надіємось на подальшу успішну співпрацю!», – написав директор храму історії Юрій Фініковський.
Довідково: Богослужбове Євангеліє українською мовою видано, з благословення Блаженнішого Митрополита Володимира, у 2013 році до 1025-річчя Хрещення Русі та до 1150-річчя Моравської місії святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. Представляє собою репринтне відтворення з видання 1938 року з виправленнями та доповненнями. Переклад здійснив відомий фахівець Филип Морачевський.
Особливість цих видань полягала в тому, що в них поруч було розміщено два тексти: українською та церковнослов’янською мовами. Це було досить незручно для використання її під час богослужіння і 1938 року для потреб парафій, з благословення Священного Синоду Польської Автокефальної Православної Церкви та Блаженнішого Діонісія, Митрополита Варшавського, книга була перевидана. Треба зауважити, що Митрополит Діонісій був священноархімандритом Почаївської Успенської Лаври, тому і друк богослужбового Євангелія здійснювався, насамперед, для Волині — тієї частини України, яка на той час перебувала під владою Польщі. Звісно ж, церковна влада, йдучи назустріч віруючим і усвідомлюючи необхідність читання Святого Письма рідною мовою, піклувалася про видання Богослужбового Євангелія.
Текст цікавий насамперед тим, що це жива українська мова. Без побутової лексики, без спрощень, але й без надлишку церковнослов’янізмів. З часом текст доопрацьовували й Академія наук, і Церква підключала свої сили, тож нинішній варіант важко назвати перекладом самого Морачевського, але саме ця людина стояла біля витоків.
Специфіка нинішнього репринтного видання полягає в тому, що це — український текст, але набраний спеціально створеним шрифтом, ідентичним церковнослов’янському. В цей шрифт введено літеру «ї», розставлено наголоси над словами, що значно полегшує читання Євангелія вголос.
Збережено та відновлено всі графічні елементи видання 1938 року: гравюри, оздоблення, орнаменти. Внесено низку уточнень, додано нумерацію сторінок, адже в першоджерелі, відповідно до друкарської традиції тих років, стоять лише номери аркушів.
Складається Євангеліє з усіх необхідних для богослужіння розділів.
Тут розміщено не лише Євангелія чотирьох євангелістів, а й богослужбові вказівки: покажчик, яке саме Євангеліє на кожен день слід читати впродовж тижнів усього року; покажчик Євангелій Святої Чотиридесятниці і Страсного Тижня; 12 Страсних Євангелій тощо.
Також подано збірник 12-ти місяців — покажчик празників Господніх, Богородичних і видатних святих; Євангелій на ранніх і Євангелій на Літургіях; загальні Євангелія святим, що їм правимо службу; за упокій, на всі дні, на всяку потребу.
Окремо викладено Євангелія, що читаються у Святий Великий Четвер на Літургії, на умиванні і по умиванні ніг, і у Святу Велику П’ятницю.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
