Після найбільшого землетрусу ввели військовий стан
110 років тому в Італії стався найбільший в Європі землетрус. Він забрав життя понад 105 тисяч людей.
Найпотужніший землетрус сколихнув південь Італії вранці 28 грудня 1908 року магнітудою понад 7 балів за шкалою Ріхтера.
Він разом з цунамі практично повністю зруйнував міста Мессіна та Реджио-Калабрія, пише jnsm.
За кількістю жертв Мессінський землетрус належить до найбільш руйнівних катастроф ХХ століття у світі. Його вважають найбільшим з документально зареєстрованих землетрусів у Європі.
Перші три поштовхи зафіксували о 5-20-27 год. за місцевим часом. Другий з яких був силою 7,1 бала. Вони вразили обидва узбережжя трикілометрової протоки й за 30-40 секунд зруйнували більшу частину Мессіни, центр міста Реджио-Калабрія. Також селища вздовж Тиренського узбережжя Калабрії, де найбільше постраждало Пальмі.
Через 10 хвилин цунамі, викликане великим підводним зсувом, трьома хвилями вдарило по Мессіні. Цунамі затопило Реджио-Калабрію. Змило три квартали, порт і залізничний міст. Через дві години докотилось до Мальти, завдавши руйнувать портовому містечку Мсіда.
Після перших поштовхів за кілька хвилин сталася ще серія менш потужних, але триваліших афтершоків, які поступово затухаючи повторювалися ще два дні і разом з проливними дощами довершили руйнування. Загалом, до 11 березня 1909 року сейсмографи зафіксували 293 поштовхів.
Землетрус, цунамі і пожежі привели до руйнувань у радіусі 200 кілометрів від епіцентру.
У Мессіні було знищено 90% будівель. З 145 тисяч жителів загинуло 80 тисяч, в Реджио-Калабрії з 34 тисяч - 25 тисяч. Ще близько 600 чоловік загинуло у калабрійських прибережних селищах.
Міста залишились без поліції, армії, лікарень та медперсоналу, телеграфного і залізничного зв'язку. Першу допомогу постраждалим надали екіпажі військових кораблів, пришвартованих в Мессіні.
Вже о восьмій ранку моряки доправили на борт крейсера "П'ємонт" перших поранених, яких морем доставили до сусідніх міст Мілаццо і Нікотера, звідки о 17-25 було відправлено телеграму в Рим.
Того ж вечора на екстреному засіданні Ради міністрів Італії вирішили надіслати в регіон стихійного лиха військові кораблі з Неаполя та Сардинії.
Завантажені санітарними матеріалами і речами першої необхідності, вони прибули лише 30 грудня. Вони приєднались до британських, німецьких і російських кораблів, що перебували неподалік трагедії і ще напередодні встигли організували рятувальні роботи, розгорнути польовий госпіталь і розпочати відновлення громадського порядку.
Вранці цього ж дня до Мессіни прибув король Віктор Емануїл III з дружиною і міністрами. Його розпорядженням у регіоні, що потерпав від безвладдя і мародерів, було введено військовий стан, на початку січня 1909 року ініційовано заходи з невідкладної фінансової і технічної допомоги, підтримані парламентом.
Через протести вцілілих мешканців Мессіни від наміру відбудувати місто на новому місці довелось відмовитись. Проте його відновлення, як і Реджио-Калабрія, тривало кілька років, за які майже всі мессінці переселились в інші частини Італії чи емігрувала до Америки й лише не більше тисячі з них повернулось на батьківщину.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
