Джерело: Голос Америки

Книжковий бізнес у США переживає епоху відродження. Минулого року виторг з продажу книжок склав понад 26.5 мільярда доларів. Щоправда, традиційні книжкові крамниці, не витримують конкуренції інтернет торгівлі і зачиняють свої двері. Однак, на цьому ринку знайшли свою нішу приватні магазини, які зробили ставку на перепродаж прочитаних книжок.

Одна з таких крамниць, у місті Портланд, вважається найбільшим книжковим магазином світу. І що найцікавіше, заснували її американці українського походження. Родина Павелків зайнялася цим бізнесом у 1971 році. Powell’s Books став візитівкою, культовим місцем Портланда на відвідини якого рекомендують виділити щонайменше два дні.

4 мільйони книжок на 25-тьох мовах світу. Магазин «Powell’s Books» - один з найбільших книжкових магазинів у світі. Тут працює півтисячі людей, щодня вони продають майже 12 тисяч книжок, більшість з них – вживані екземпляри. Власний Майкл Пауел ділиться секретом бізнес-успіху:

"Ми ставимось до кожної книжки серйозно, незалежно, на яку вона тему: історія кохання, вестерн, фентезі чи релігія. У нас є література на всі можливі смаки".

Магазин-букініст має кілька джерел постачання, один з них - приватні колекції. Приймають не все підряд, тут працюють професіонали, знавці книжок. Перевагу віддають рідкісним і старим виданням чи орієнтуються на смаки конкретної категорії читачів.

"Більшість книжок люди приносять в сумках, з дому. Нам їх продають за готівку чи подарункову картку. Вдень ти приймаємо 3-4 тисячі книжок," - розповідає Майкл.

Тут є і невеличка україномовна колекція. Дідусь Майкла емігрував до США з Західної України, його батько народився в Пенсильванії. Сам Майкл ніколи не був в Україні, не знає мови і не має вишиванки. При цьому, каже: його виховували в українських традиціях. "Коли в мене питають національність, я завжди відповідаю: українець. Хоча у мене немає багато досвіду спілкування з українцями".

Батько Майкла – Володимир Павелко – не брав активної участі в житті української громади, вивчену в дитинстві українську мову майже втратив. Ситуацію змінила поява у Портланді Української православної церкви.

"Мені було десь 18 – у Портланді почали будувати Українську православну церкву. Батько запропонував священику жити у нас вдома. Завдяки цьому батько знову вивчив українську мову і почав допомагати українським емігрантам шукати роботу. Він також став одним зі спонсорів будівництва церкви і активно допомагав грішми тощо. З того часу він став дуже активним в українській громаді".

Майкл продовжує батькову справу. "Я трохи допомагаю, церква завжди щось потребує, чи котел для опалення, чи дах перемонтувати. Після батька залишилася колекція писанок, частину я передав церкві. Сподіваюсь, їх використають для демонстрації українського мистецтва і культури", - каже він.

Наразі управлінням магазину займається донька Емілі. Сам Майкл працює над ціноутворенням і селекцією книжок. Каже, це те, з чого вони з батьком починали бізнес.

"Насправді я був першим в сім’ї, хто розпочав займатись книжковим бізнесом. Спочатку відкрив магазин у Чикаго, де навчався. Я продавав вживані книжки в м’яких обкладинках. Дилери тоді не сприймали серйозно м’яку обкладинку, а для мене це був серйозний бізнес, ми продавали, здебільшого, студентам, їм підходили обкладинка і ціни"

Коли батько відвідав сина у Чикаго і побачив успіх книжкового бізнесу, вирішив розпочати цю справу і в Портланді.

"Батько не хотів займатись відбором книжок чи прийомом людей на роботу. Йому було цікавіше працювати на касі, розмовляти з покупцями людям це дуже подобалося. Я займався всією іншою роботою. І він не був проти".

Майкл зізнається, ні він, ні батько Володимир ніколи не були палкими книголюбами, читали в родині, здебільшого, газети.

"Ми передплачували New York Times, це було нетипово для нашого регіону. Книжки батько не дуже читав, йому просто подобався цей вид бізнесу. Інколи люди мені кажуть, о ти напевне дуже любиш читати, а я відповідаю: і за себе, і за свого батька: кожен може любити книжки, а я люблю їх продавати".

І купувати, коли бачить рідкісні збірки накшталт біографії Ніцше. Каже, любить історичні книжки та детективи. Утім на питання, яка в нього улюблена книжка, не вагаючись відповідає: "наступна".

---

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.