Як жило волинське містечко на початку ХХ ст
Gazeta.ua пропонує переглянути фото волинського містечка Радзивилова - тепер Радивилів. У 1940–1993-х називалось Червоноармійськ. На листівках містечко початку ХХ ст. - Липова вулиця, місцевий костел і приміщення офіцерського зібрання.
Досить цікавим є приміщення офіцерського зібрання. У ньому діяли бібліотека, їдальня, фехтувальний і гімнастичний зали, стрільбище. Проводили танцювальні та музичні вечори, домашні спектаклі, лекції та збори. В офіцерських зібраннях були заборонені маскаради та азартні ігри. Виняток - карткові ігри не на гроші.
У своєму щоденнику військовий Микола Врангель написав: "Спостерігав веселу побутову сцену. Брудними вулицями, пірнаючи у вибоїни, рухалася таратайка. У дишло для пари була запряжена одна волохата щуроподібна коняка. На таратайці сидів хлопчина з балалайкою. За візником стояв оббитий потертий червоний безногий диван, на якому лежала, прив'язана до нього, свиня, яка вищала гучним голосом. Ззаду тарадайки йшла прив'язана до неї корова".
Про післявоєнний Радзивилів 1920-го залишив спогади Ісаак Бабель: "Рухаюся один до Радзивілова. Тяжка дорога. Нікого дорогою, боюся на кожному кроці зустріти поляків. Минуло благополучно, у районі Радзивілова ніяких частин, у містечку - смутно, мене посилають на станцію, все спустошене і зовсім звикло до змін населення".
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
