Таємні організації, (не)відомі люди та давні пам'ятки: у Луцьку розповіли цікаві факти про Волинь
У Луцьку розповіли понад 20 цікавих та маловідомих фактів пов'язаних із територією історичної Волині.
Спікером стала історик, дослідниця та викладачка університету СНУ імені Лесі Українки Тетяна Яцечко-Блаженко. Зустріч із нею організували у рамках проекту «Файна гутірка» у вівторок, 18 грудня.
У холодний зимовий вечір із горнятком кави чи глінтвейном у руках кількадесят поціновувачів історії зібрались у залі #BAR, щоб послухати невідоме про Волинь.
До прикладу, у Заборолі, що під Луцьком, колись стояв палац. Його перебудував італійський архітектор Генрик Іттар для родини Чернецьких. Наприкінці XVIII століття родина Радзивілів запросила його на Волинь. На початку XIX століття Генрик переїхав жити у місто Дубно, щоб реставрувати місцевий замок. Архітектор помер у 1850 році у селі Тростянець. Подейкують там і лишились його останки.
«Цей архітектор зустрічається у переліках найвідоміших у світі того часу. Тобто, це постать, можливо для нас не дуже відома, але у світі його знають. І на території історичної Волині він будував чимало», – розповіла Тетяна Яцечко-Блаженко.
Як зазначає дослідниця, у палаці Флоріана Чернецького у Заборолі колись розташовувалось масонське ложе. Масони ж відомі своїми морально-етичними рухами і таємністю організації.
Крім того, присутні мали змогу дізнатись хто першим «відкрив» бурштин на території області.
«Зараз бурштин і Волинь вже, ніби, нероздільні. Але хто ж перший дізнався про ті поклади бурштину? Був такий дослідник Павло Тутковський. Саме він і склав потім мапу розміщення бурштину», – зазначає історик.
Павло Тутковський написав чимало наукових праць, які досі передруковуються. Окрім відкриття покладів бурштину Тутковський займався описуванням походження назви Оконських джерел. Зокрема, подав топографічну карту частини Луцького повіту Волинської губернії, де знайденісильні самобутні джерела «вікна».
Замість запланованих 20-ти розповідей про Волинь Тетяна Яцечко-Блаженко підготувала на кілька фактів більше. Потому, присутні не соромились задавати запитання.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.