Мешканка Каменя-Каширського Наталія Мицько майструє милі саморобні ляльки.

Наталія – фельдшер карети “швидкої” допомоги. Більше року тому вона захопилася виготовленням ляльок у стилі тільда і тепер створює казкових і цілком реальних персонажів, а ще декорації, різноманітні сувеніри, - пише газета Полісся.

Своїм кумедним виглядом вироби майстрині справді можуть підняти настрій, наповнити серце щастям.

"Тяга до створення подібних речей у мене з дитинства. Як і кожна дівчинка тоді дуже любила гратися ляльками, особливо шити їм одяг. Батьки серйозно не сприймали це захоплення. Їм, звісно, подобалося, казали “будеш модельєром”. А вийшло, що стала медиком. Однак, певне, десь глибоко всередині душі задатки до цієї справи дрімали, чекаючи слушного часу. Якось захотіла пошити іграшки для своїх донечок і так воно пішло. Нині помічаю, все більше отримую задоволення від майстрування ляльок. Для мене це своєрідна розрада, можливість відпочити опісля важкої роботи, відійти від того негативу", - ділиться спогадами Наталія. 

Жінка розповідає, що зазвичай процес “народження” ляльки починається з придумування майбутнього образу, підбору тканин, елементів гардеробу. 

"Скажу по правді, зробити ляльку – складне завдання. Виготовлення навіть найпростішої займає кілька днів. Це при умові, що в тебе є тканини, волосся, інші матеріали. А ще ж викрійку слід підігнати, щоб візуально була схожа. Коли чогось бракує, якоїсь тканини, шукаю в місцевих магазинах, або замовляю. З тим взагалі виникають кумедні ситуації. От прихожу за тканинами до магазину, продавці допитуються мене, для чого вони потрібні. Відповідаю: для ляльки. Тож дивляться на тебе, як на дивака. Але наступного разу вже знаючи, чим займаюсь, чекають, поки підберу", – мовить далі.

Хобі Наталії підтримують також чоловік і двоє донечок, які підкидають ідеї.

"Влаштовуємо своєрідні творчі вечори. Старша донька Ангеліна має хист до малювання, тому часто придумує ескізи іграшок, або каже, як робити, молодшій – Златі подобається напихати синтипон у ляльки. Чоловік Олег підсобляє з тим, що мені важко зробити, до прикладу, займається розробкою каркасу, моделює на комп’ютері викройки. Сімейна справа виходить. Дітям приємно біля нас бути, допомагати", – розповідає мисткиня. 

Сьогодні ця справа приносить жінці не лише втіху, а й певний прибуток. Кумедні сувеніри замовляють як волиняни, так і за кордоном. Останнім часом люди просять зробити іграшки за малюнками їхніх дітей, або втілити образ колеги. 
 

---

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.