Чому останні роки свого життя Оскар Уайльд провів у вигнанні та під чужим прізвищем
"Якби мені довелося заповнювати переписний опитувальник, я б у графі "вік" написав "19 років", в графі "професія" – "геній", а в графі "недоліки" – "талант", – так говорив про себе один з найвідоміших письменників XIX століття Оскар Уайльд.
Впевненості у власну неперевершеність талановитому митцю не бракувало. І не дивно, адже він завжди перебував у центрі уваги та був улюбленцем суспільства.
Йому симпатизували такі відомі постаті тодішнього літературного життя, як Еміль Золя, Віктор Гюго та Поль Верлен. А успіх і неймовірна слава прийшли до нього дуже рано та легко.
Народився літературний геній в Дубліні у 1854 році. Зростав у достатку, його батько був відомим лікарем, а мати знатною світською дамою, яка писала вірші. Родина з дитинства привчила хлопця до високого мистецтва та до культу краси, який панував у домі.
Оксар Уайльд
На початку 1980-х років Оскар Уайльд видав свою першу збірку віршів. На той час він вже був широко відомий завдяки своїм відвертим судженням та неординарній поведінці.
Його дивакувате вбрання привертало увагу усіх навколо. В Уайльда був свій особливий стиль, який незмінно доповнювала пофарбована у зелений колір гвоздика в петличці.
У 1881 році він вирушив на так зване "завоювання Америки", де читав лекції та проповідував ідеї "нового відродження в англійському мистецтві". Після цієї поїздки він на деякий час переїхав у Лондон, проте згодом повернувся у Дублін, де й видав у 1888 році збірку "Щасливий принц та інші казки".
Через три роки автор видав збірку оповідань, яка отримала назву "Злочин лорда Артура Севіля та інші оповідання", а також свій найзагадковіший та найвідоміший роман "Портрет Доріана Грея".
Це єдиний роман у доробку письменника. Твір, який приніс Уайльду світове визнання, він написав за рекордно короткий термін – всього за три тижні. Роман екранізували 25 разів.
Одна з екранізацій роману "Портрет Доріана Грея"
Пік слави Уайльда припадає на кінець XIX століття. У цей час письменник звернувся до драматургії й написав цілу низку п’єс, про які із захопленням відгукувався сам Бернард Шоу. Проте це визнання і популярність письменника згасли впродовж такого ж короткого часу як і з’явилися.
У 1895 році англійський суд висуває Оскару Уайльду звинувачення у содомії та засуджує його до двох років ув’язнення та виправних робіт. Умови у в’язниці були жахливими, деякий час Уайльду забороняли читати і писати, його книги зняли з продажів і припинили ставити вистави за його п’єсами.
Від нього відвернулися усі, навіть сім’я: дружина разом із двома дітьми переїхали й Уайльд більше їх ніколи не бачив. Письменника звільнили з-під варти у 1897 році, але змусили покинути країну.
Дружина Оксара Уайльда
Останні роки життя Уайльд провів у Франції. В чужій країні, колись екстравагантний літератор, який жодного дня не обходився без уваги, більше не хотів вирізнятися.
Він оселився у дешевому готелі в Парижі та почав називати себе Себастьян Мельмот. Страшна хвороба, від якої він згодом помер, швидко прогресувала: гострий менінгіт здолав Уайльда у 1900 році.
Поховали його на кладовищі для бідних, проте через десять років прах перенесли на Пер-Лашез, один з найвідоміших цвинтарів Парижа. Сьогодні його могила є одним із найбільш відвідуваних місць французької столиці.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.