Справа «Тараса», або Розсекречені документи убивці Бандери
Агент “Тарас”. Він же – “Гімназист”. Він же – “Олег”. Він же – Григорій Мороз, Бронислав Качур, Йозеф Леманн та Алєксандр Крилов. Це тільки частина його імен. Його справжнє ім’я – Богдан Сташинський.
Він вбив Степана Бандеру та Лева Ребета у Мюнхені. Останнього – взагалі без слідів. Лікарі констатували інфаркт. Його ніхто не побачив. Ідеальне вбивство.
З Бандерою так чисто не вийшло – лікарям вдалося знайти рештки цианіду в організмі. Але у версіях слідство заплуталося: однією з основних називали самогубство на ґрунті проблем Бандери із дружиною.
У молоді роки Сташинський був прихильником українського підпільного руху. Але опинився під ковпаком радянських спецслужб.
Він мав складний вибір: піти на співпрацю із спецслужбами і врятувати батьків від заслання у Сибір, або зберегти вірність ідеям боротьби за українську незалежність та приректи родину на репресії.
Батьки його вибору не зрозуміли. Хоч син вважав, що рятує у такий спосіб їх життя.
Також він спричинився своїми діями до вбивства нареченого рідної сестри. Ясна річ, незабаром він став ізгоєм для родини. А з часом зрікся і свого українства.
Згодом Сташинський зрадить і своїх нових господарів. Ввечері 12 серпня 1961 року, за три години до початку будівництва Берлінського муру він втік до Західного Берліну і згодом розкрив усі секрети КГБ, які знав. Це був один з найбільших провалів всесильного КГБ за всю його історію.
Справа агента “Тараса” доступна у вільному доступі на сайті Архіву Служби зовнішньої розвідки України.
Ці документи підготували Олександр Зінченко та Володимир Бірчак.
З Автобіографії, написаної 14 жовтня 1952 року: «Я, Сташинський Богдан Миколайович, народився 4 листопада 1931 року в селі Борщевице, Ново-Яворівського району Львівської області у сім’є селянина. (…) Батько мій Сташинський Микола Васильович за своїми поглядами був націоналістом…»:
Богдан Сташинський у 15 років. Це фото теж зберігається у Першому томі його справи:
А тут Сташинський за шкільною партою:
Львів. Сталін. Сташинський:
Студент педагогічного інститута:
Угода з дияволом. Підписка Богдана Сташинського про співпрацю із МГБ 22 квітня 1950 року:
Перший оперативний псевдонім – “Олег”. Сташинський долучився до ліквідації “Кармелюка” – нареченого рідної сестри:
Свої повідомлення агент “Олег” писав морзянкою. У боївці “Кармелюка” він пояснював, що пише листи коханій дівчині:
Розшифровка повідомлення агента “Олега”. У ньому він пояснює план ліквідації боївки “Кармелюка”:
“Гонорарна” відомость Богдана Сташинського за жовтень 1951 – лютий 1952 років:
Ясна річ, діяльність Богдана як агента МГБ призвела до розриву з родиною. Сташинський почувався винним і багато років намагався відновити стосунки з батьками:
Згодом Сташинського (на фото праворуч) переводять до Києва. Тут його починають готувати до роботи за кордоном. Навчання відбувалося індивідуально на конспіративних квартирах і готельних номерах:
Розклад занять на 9-11 лютого 1953 року: мовна підготовка, “самбо” і “підбір тайників, складання схем їх розташування і сигналів до них”
В якості локації для навчального тайника Сташинський використав руїни середньовічних Золотих Воріт. Між південними контрафорсами і сьогодні можна побачити отвір, який він використовував:
Іще одна локація для навчальної схованки – хрест на Лук’янівському цвинтарі. Він і сьогодні там стоїть: за поясненнями агента “Тараса” його легко можна відшукати серед інших. Ми перевірили.
Мовна підготовка: “Контрольна робота “Володимир Ленін”. Ленін був вірним сином російського народу. Він був переповнений почуттям гордості за народ, який збудував потужну, життєздатну державу, оборонив її у вікових боях із чужоземними нападниками…”.
Вогнева підготовка:
9 липня 1954 року агент “Тарас” був переведений до Польщі. Згодом він був легендований як Йозеф Леманн і переведений до Східного Берліна.
У березні 1958 року на ощадкнижку агента “Тараса” перевели 3000 рублів “за виконання завдань за вказівкою товариша Сєрова”. Лев Ребет був вбитий 10 жовтня 1957 року. Іван Сєров – голова КГБ у 1954-58 роках. І 3000 рублів тоді були не такими вже й великими грошима.
Це повідомлення “Голосу Америки” теж було підшито до справи агента “Тараса”. У Києві зберігається 7 томів його справи. Це – кілька сотень документів, які розкривають технології Холодної війни та методи КГБ, які і сьогодні використовують російські спецслужби. Є підстави вважати, що не всі матеріали агента “Тараса” зберігаються у Києві.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
