Для чого трипільці використовували ритуальні ями
Археолог Михайло Сохацький розповів про останні дослідження у печері Вертеба біля села Більче Золоте Борщівського району на Тернопіллі. В ній жили трипільці 4 тис. років тому. Має унікальні ритуальні ями. В них скидали обрядові фігурки, посуд та амулети.
"Раніше за артефактами ми не бачили залишків людей. Немає поховань трипільців. Важко це пояснити. Можливо такий був поховальний обряд. Та у печері Вертеба вдалося знайти антропологічний матеріал. Ці рештки ключові для дослідження трипільської культури. Я запросив до експедиції антропологів і генетиків з різних наукових центрів світу. Хочемо встановити вік цих людей, їхнє здоров'я, харчування та хвороби. Сучасна наука дає можливість дізнатися генну історію. Тобто хто був предками трипільців", - каже Сохацький .
Серед цьогорічних знахідок штучне продовження печери. Воно сире, темне і незручне. Тому його обладнували пічками, які довго тримали тепло.
"Знайшли ритуальні ями, в які скидали виліплені з глини фігурки тварин, людей, посуд, знаряддя праці, амулети. Під час якогось обряду ці речі люди кидали у такі ями. Є чудово збережені вироби з кістки і рогу - мотики і кинжали", - зазначає дослідник.
Багато специфічних фігурок людей виліплених з глини. Це в основному жінки, чоловічих статуеток майже не знаходять. Вони є символом родючості та матері. Є фігурки домашніх і диких тварин.
У печері Вертеба на Тернопільщині археологи знайшли жіночі фігурки віком щонайменше 5 тис. років.
"Ми розкопали близько 20 фрагментів жіночих фігурок і 3 - цілі, неушкоджені фігурки, до 10 см величиною. Одна із фігурок завдовжки 27 см відображає жінку, яка напівсидить. Характерно, що кожна із знайдених жіночих фігурок дуже витончена, майстерно виготовлена. Форма тіла, щічки, отвори для очей, груди, конусоподібні руки, жіноче лоно - усе відтворено досить реалістично, хоча і спостерігається певна схематика", - розповів історик-археолог, керівник експедиції, директор Борщівського обласного краєзнавчого музею Михайло Сохацький
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
