З'явилася перша мікрохвильовка: як це було
6 грудня 1945-го американський інженер Персі Спенсер запатентував свій винахід - НВЧ-випромінювач для підігріву їжі.
Спенсер працював у військово-промисловій компанії Raytheon. Займався виготовленням радарів. Якось, випробовуючи магнетрон - генератор мікрохвиль, у його кишені розплавилася плитка шоколаду. Крім того, винахідник отримав опік.
Тоді Спенсер не надав уваги своєму відкриттю, але після закінчення Другої світової війни, воно стало у нагоді. Raytheon вирішила пристосувати свої військові розробки до мирного життя. На одній з нарад інженер озвучив ідею "кулінарізаціі" магнетрона. Керівництво ідею погодило. Компанія почала працювати над пристроєм для підігріву їжі.
Першу мікрохвильовку Radarange презентували 1947-го. Пристрій був громіздкий: важив 300 кг і мав висоту 1,8 м. Потужність складала 3 тис. Вт. Коштувала така техніка $5 тис.
Підігрів їжі в мікрохвильовій печі відбувається за рахунок електромагнітного збудження молекул води. Їх містять продукти харчування. Хвилі проникають на велику глибину і поглинаються молекулами води. Теплові коливання молекул води посилюються, бо вони стикаються одна з одною. Саме це призводить до зростання температури і нагрівання продуктів.
Raytheon була не масовим продуктом. Спочатку піч використовували у солдатських їдальнях і на кухнях військових шпиталів. Коли у 1955-му виробник побутової техніки Tappan презентував версію НВЧ-печі для домашнього використання, вона почала з'являтися у квартирах американців. Коштувала техніка дешевше - $1295.
Популярність до мікрохвильовок прийшла 1967-го. Після появи на ринку компактного і дешевого пристрою - $400, у Штатах почався "мікрохвильовий" бум. Продажі складали близько 1 млн штук на рік.
У Радянському Союзі СРСР перші мікрохвильовки почали виробляти наприкінці 1970-х років. Їх випускали малими партіями, тому така техніка була дефіцитною. Виробництвом мікрохвильових печей займався "ЗіЛ", Тамбовський завод "Електроприлад" і "Південмаш" у Дніпрі.
Мікрохвильові печі коштували близько 300 рублів. Тоді як середня зарплата - 263 рублі.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
