«Ліплю обличчя, ручки і ніжки, запікаю у духовці півгодини», – показали унікальні етноляльки
Тернополянка Людмила Павлова відтворила автентичне вбрання усіх регіонів України. Аби їх показати, спеціально виліпила 18 оригінальних глиняних ляльок.
"Представила українські строї і Західного Поділля, і Полтавщини, і Галичини, Рівненщини, Полісся, Лемківщини та інших регіонів. У кожному використовувала характерні елементи одягу, типи тканин та техніки вишивання. Полтавські вишивала гладью білим по білому, вінницький весільний кожух у мене інкрустований шкірою, строї Київщини оздоблювала мережкою, галицькі спідниці пошила широкими. Обдумувала, як я маю показувати цей одяг. Купити спеціальні ляльки не могла, бо у продажу тільки неякісні китайські, тож вирішила зробити сама. Першою стала лялька, яка відтворює особливості мого рідного регіону. Тепер її маю як особистий оберіг", - розповідає Людмила Іванівна.
На одну ляльку витрачає місяць. Розраховує її розміри відповідно до пропорцій людського тіла. В середньому - усі висотою близько 45 сантиметрів. Ліпить ляльку із спеціальної американської глини.
"Ліплю обличчя, ручки і ніжки, Запікаю їх у духовці півгодини при температурі 120 градусів. Потім розмальовую. На тіло роблю каркас із металевого дроту. Потім обшиваю. Як має виглядати вбрання дізнаюся з літератури та із краєзнавчих музеїв", - розповідає жінка.
Майстриня уже мала чотири персональні виставки: двічі у Тернополі, у Києві та в американському посольстві в столиці. Їздила на фольклорні фестивалі по всій Україні та до Туреччини. Три роки тому отримала державну нагороду "Заслужений майстер народної творчості". Уміє шити, вишивати багатьма маловідомими техніками, в'язати, плести макраме, виготовляти вироби пап'є-маше. 10 років займалася бісероплетінням. Ляльки виготовляє ще із соломи та мотанки. Попри те, має освіту провізора - 40 років пропрацювала в аптеці.
"Замовляють ляльки в музеї та у приватні колекції. Кожна країна має свої ляльки і хочу, аби наші якнайкраще презентували Україну", - зауважує.
Вартують такі ляльки, виготовлені повністю власноруч та за оригінальними техніками, від сотні доларів.
У львівському Палаці мистецтв пройшов фестиваль "Етнолялька". Проект ETHNO'лялька проводять уже 8-й рік поспіль. Щороку участь у фестивалі беруть до 100 авторів із різних регіонів України.
"Справжня народна лялька для дитини повинна бути виготовлена з натуральної тканини – льону, бавовни, вовни, канви, мішковини. Якщо ж вона оздоблена вишивкою, то – лише ручною. Мотанкам замість обличчя нашивають хрест. Це символ сонця. Він береже від вроків", — розповідає заступник генерального директора з науково-фондової роботи Музею Гончара Юрій Мельничук.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
