Що українці на свята одягали: фотовиставка «Щирі. Свята»
Яким було весільне вбрання на Полтавщині, як одягалися на Великдень на Гуцульщині, в чому ходили колядувати на Поділлі? Саме цим темам -традиційному вбранню та святам - присвячена фотовиставка "Щирі. Свята", яка відкрилась у музеї Івана Гончара в Києві.
На фото - Маша Єфросиніна. Вбрання: сорочка з домотканого полотна, вишита вовняними нитками; поясне вбрання - опинка, кожушок "з раками", оздоблений вовняними шнурами, прикраси зі срібних монет, перли. Весільний вінок із дутих скляних намистин, квітів зі стружки та стрічок. Село Корнич, Покуття, початок ХХ століття.
"Щирі. Свята", за словами авторів, є благодійним проектом: гроші від продажу фотокалендаря, що продається в музеї, підуть на реконструкцію музею.
У зйомках взяли участь 15 українських зірок - співачки Ніна Матвієнко, Тіна Кароль, Ната Жижченко (ONUKA), Джамала та телеведучі Маша Єфросініна, Руслан Сенічкін, Леся Нікітюк. Для них команда музею Івана Гончара та дизайнер Наталія Каменська створили автентичні образи.
Різдвяні свята
Одним із головних дійств під час Різдвяних свят в Україні є звичай обрядових обходів за участі персонажів Кози, Діда, Баби.
"Я відкриваю календар, я - місяць січень, — розповідає телеведуча Леся Нікітюк. — Різдво, коляда - саме пік! Мороз, сніг! Всі дівчата виряджаються і йдуть колядувати. У дитинстві я завжди колядувала".
Сорок Святих
У день Сорока Святих, який наступного року відзначатиметься 22 березня, із вирію прилітають провісники весни — жайворонки. За традицією, жінки печуть із тіста пташок, розносять по домівках та роздають дітям.
На фото - Наталка Галаневич та Соломія Мельник, гурт Dakh Daughters. На Наталці: спідниця з шовкової тканини; керсетка з ситцю, срібний хрест, інкрустований скельцями, золоті сережки-півмісяці. На Соломії: спідниця синя бавовняна, підбита чорним ситцем, керсетка з червоного сатину, юпка з ситцю, срібний хрест, срібні сережки. Київська область, початок ХХ століття.
Весілля
Певні місяці календаря "Щирі. Свята" приурочені весільним вбранням. За українською традицією, на весіллі наречену останній раз вбирали по-дівочому. Дружки розплітали косу, накладали стрічки, a зверху заквітчували вінком.
На фото - Джамала. Вбрання: керсетка з чорного плису, намисто коралове, скляне дуте, срібний дукач із бантом, срібні сережки, весільний вінок із вовняних помпонів із сухозліткою, паперових квітів та скляних намистин, жакардові стрічки, Черкаська область, Полтавщина, початок ХХ століття.
"Я спеціально обрала саме весільне вбрання, тому що для мене найбільш вражаючим та хвилюючим є обряд одягання нареченої. Я була на традиційному весіллі на Волині і на мене справили величезне враження місцеві обряди", - розповіла після зйомок Джамала.
Ната Жижченко (ONUKA) приміряла роль старшої дружки. Святковим атрибутом для дружки був калач та кептар "калинка" (плечовий одяг), вінок весільний із паперових вощених квітів тa листя, з бісером та намистинами, пасма вовняних ниток; атласні стрічки. Івано-Франківська область, кінець ХІХ cтоліття
"Вже втретє я беру участь у проекті "Щирі", — розповідає Ната. — Ця зйомка допомагає по-справжньому відчути глибину своїх коренів".
Великдень
Писанки є головним атрибутом Великодня. Їх дарували, щоб побажати здоров'я, народження дітей, захисту дому та господарства, а дівчата дарували парубкам, яким бажали висловити свою симпатію, розповідають співробітники музею Гончара.
На фото - Марина Кухар. Вбрання: сорочка, вишита крученим гуцульським швом; дві вовняні запаски; кожушок, оздоблений вовняними шнурами та аплікацією зі шкіри; намисто коралове, скляне венеційське намисто, прикраса зі скляного намиста та хрестів; велика вовняна хустка. Івано-Франківська область, село Вербовець, Гуцульщина, початок ХХ століття.
Трійця
Тиждень перед Трійцею називають Зеленими святами. Цього дня оселю прикрашали травами та очеретом, щоб привабити добрих духів та відлякати злих.
На фото - Людмила Барбір та Руслан Сенічкін. Жіноче вбрання: сорочка з бавовняної тканини, домоткана плахта, вовняна запаска, шовкова атласна корсетка. Прикраси - срібний хрест, коралове, камінне тa скляне намисто, срібні дукач та сережки, вінок із паперових квітів, шовкові та жакардові стрічки. Чоловіче вбрання: сорочка з бавовняної тканини з вишитою манишкою, широкі штани та пояс. Полтавщина, початок ХХ століття.
Спас
Спас символізує закінчення літа. У цей день освячують яблука, груші, сливи нового врожаю та пригощають ними дітей.
Для образу Тіни Кароль підібрали унікальне весільне гуцульське вбрання, яке привезли з Івано-Франківської області. Бавовняна сорочка, вишита хрестиком, була підперезана жакардовим поясом. Доповнює красу строю вінок зі сухозлітки, намистин та фігурних леліток. Село Космач, Гуцульщина, кінець ХІХ - початок ХХ століття.
Завершується календар груднем, коли святкують Миколу. У зйомці для цього місяця взяла участь співачка Ніна Матвієнко та дитячий фольклорний гурт "Орелі".
Ніна Матвієнко вбрана у сорочку з домотканого полотна, ткану плахту, коралове намисто, дукач на жакардовій стрічці, срібні сережки, та кожух, вишитий вовняними нитками. Вбрання дітей: сорочки, спідниці, пояси, віночки, хустки, вовняні юпки, чоботи. Полтавщина, початок ХХ століття
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
