Розстріляли шістьма кулями і всі пройшли мимо - помер нащадок Івана Сірка
25 жовтня 1993 року померла Марія Капніст, українська актриса, графиня. Жінка прожила 79 років, 20 із них провела в таборах Росії.
Її справжнє ім'я Марієтта Капніст-Сірко, народилая у сім'ї графа Ростислава Капніста та правнучки Івана Сірка Анастасії Байдак. Марія була найменшою із п'яти дітей, народилася в Петербурзі, проте згодом переїхала до Судаку, де Капністи мали родинний маєток.
У 1921 році батька Марії розстріляли комуністи за те, що він мав титул. Для сім'ї настали скрутні часи: через голод вони мололи виноградні кісточки, міняли на золото жир дельфіна. Згодом старший брат дівчини потрапив у табір і Марії з матір'ю довелося тікати від влади. Тоді їм допомогли кримські татари, надали притулок, переодягли у національний одяг.
У 16 років Марія знову потрапила у Ленінград, там вступила до театрального інституту. Проте невдовзі виключили за дворянське походження і заборонили жити в місті. Капніст почала мандрувати: працювала бухгалтером у Києві, потім у Батумі.
У 1941 році Марію Ростиславівну репресували за антирадянську пропаганду й агітацію, ув'язнили на 8 років. Термін вона відбувала у виправно-трудових таборах Тайшет, Джезказган, Караганда. Щоб зламати графиню, їй не давали їжі, кожної ночі влаштовували допити: засліпляли яскравою лампою, кидали у крижану ванну, стригли волосся, били об стіл обличчям, змушували до сексуального рабства. Якось Марія вдарила по обличчю начальника табору. Щоб помститися, її кинули у чоловічий барак до карних злочинців. Красуня Марія різко змінилася: беззуба, з обскубленим волоссям, а у шкіру в'їлася вугільна пилюка.
У таборі жінка познайомилася з польським шляхтичем Яном Волконським. Згодом народила від нього доньку Раду. Дівчинка ходила в дитячий садок. Капніст уже рахувала дні до звільнення, але побачила, як вихователька б'є Раду і накинулася на неї. За це Марії дали ще 10 років, а Раду відправили в дитячий будинок. Згодом дівчинка відмовилася визнавати Капніст матір'ю, звинуватила її у своїх бідах.
Після звільнення з таборів Марія жила в Києві. Зовсім не мала грошей, на роботу не брали. Жінка жебракувала, спала на вокзалах, у телефонних будках. Якось вона стояла у фуфайці біля кас кінотеатру, до неї підійшов молодий режисер Юрій Лисенком і повів на знімальний майданчик картини "Таврія". Так почалася кар'єра Марії Капніст, вона знялася у 120 фільмах.
Жінка згадувала, що допомогти витримати усі випробування в житті їй допомагала сила духу та віра в Бога. Колись у неї стріляли шість разів і жодна із куль не потрапили в ціль. Це Марія називає справжнім чудом.
У жовтні 1993 року жінку збила машина. Вона потрапила у лікарню, там дуже застудилася. Через кілька днів померла від ускладнень. Поховали Марію в родовому маєтку графів Капністів у селі Велика Обухівка Миргородського району Полтавської області.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
