Часто буває так, що людина зненацька починає зле почуватися. У народі кажуть – наврочили, або ж – зурочили. Наші предки розробили цілу систему відмовлянь від злих очей і лихих помислів недоброзичливців. Деякі з них нині пропонуємо вашій увазі. Як завше – подаємо тексти оригінальною мовою респондентів.

***

Записано у Цирі на Любешівщині:

Летів ворон с чужих сторон,

Сів на вуротюх в червоних чуботюх.

Хто вас пріслав, шоб і пруйшли.

[І три рази «Очче наш»].

 У селі Глуша Любешівського району вважали:

«Шоб не наврочили, шпільку нусети, трусе навевурот».

У Ківерцях  казали так:

«Якшо дитину наврочат, то шоби мати сорочки, шо стало такво, и її побризгати и обтерла».

У Бранах на Горохівщині старожили рекомендують примовляти про себе:

«Очі в стовп, а не на мене».

У тому ж селі радять у часі розмови із недоброзичливцем тримати у кишені дулю. У такому випадку, вірять люди, ніякі вроки не причепляться.

---

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.