Джерело: ВолиньPost

У волинських кар’єрах у 1930-х років могли добувати лише будівельний або облицювальний камінь. Майже стовідсотково впевнений, що це – Янова Долина, а знаряддя на першому фото - пилка з гідравлічним приводом для різання гнейсів, гранітів і всяких інших базальтів. Каже вчитель історії з Олики, дослідник роду Радзивілів Анатолій Гура. 

"Берестовецьке родовище значно менше за обсягом, там застосовувалася лише ручна праця. А в Яновій Долині могли використовувати всякі технічні вдосконалення, бо обороти тут були дуже немаленькі».

Іншої думки є костопільчанин, історик –дослідник, журналіст та письменник Олександр Намозов: «На мою думку, фото з Берестовця. На той момент Берестовець був оснащений технічно нічим не гірше за Янову Долину".

До слова, у селі Берестовець - тепер Костопільський район на Рівненщині, у 1920-1930 роках справді діяла відома у Європі базальтова копальня. 

Перші поклади базальту в Берестовці були виявлені ще в ХVІІІ столітті. Увагу на видобуток базальту в регіоні звернули увагу польські інженери в міжвоєнний період. Головними причинами активного видобутку базальту в Берестовці було прокладення вузькоколійки з Берестовця до Костополя в 1929 році. Все це створило ідеальні умови для експорту базальту. 

Джерело фото: Polska Akademia Nauk

Добування корисних копалин, Волинь, 1920-ті роки (світлина, яка викликала дискусію)

На кар’єрі, Волинь, 1920-ті роки, (світлина, яка викликала дискусію)

Копальня в Берестовці, 1920-ті роки

Копальня в Берестовці, 1920-ті роки

Копальня в Берестовці, 1920-ті роки

---

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.