50-річчя Кузьми «Скрябіна»: спогади дружини, батьків і колег
17 серпня лідеру гурту «Скрябін» Андрію Кузьменкові виповнилося б 50 років.
Андрій Кузьменко народився 17 серпня 1968 року у Львівській області. В дитинстві вчився в музичній школі, але за бажанням батьків вступив до Львівського медичного інституту.
Батько Андрія Віктор Кузьменко згадує, що хотів для сина фаху лікаря, тому що відчував у ньому схильність допомагати людям.
«Мені хотілося, щоб він був лікарем, як батькові. Тому, що судячи по його людським якостям, по тих струнках душевних… А він закінчив стоматологію, приходить, ложить диплом на стіл: «От, тато й мама, маєте дипломчик, а я буду займатися музикою», – розповідає він.
В 1989 році Кузьма засновує гурт «Скрябін». В 1991-му гурт їде на фестиваль «Червона Рута». Батьки ставлять юнакові умову: якщо гурт увійде в призову трійку фестивалю – не наполягатимуть на кар’єрі лікаря, в іншому разі піде працювати стоматологом. Кузьма з командою посів третє місце.
Розлом між панком та сім’янином
Після переїзду з Новояворівська до Києва гурт стикається з труднощами: нова для української аудиторії електронна музика не знаходить відгуку в масового слухача.
«Він тоді не розумів, що в Києві треба творити більш попсову музику, більш комерційну, музику, яка буде на ширший загал», – згадує музичний продюсер Володимир Бебешко, який познайомився з Кузьмою ще на Львівщині.
Кузьма одружується на Світлані Бабійчук, в 1997-му – стає батьком. Щоб прогодувати родину, йому доводиться йти на компроміси.
«Цей розлом – він назавжди лишився: між панком, який ламав золоті унітази десь на каналах, та людиною, якій треба було утримувати сім’ю. І він пішов у «попсу», – каже режисер Вадим Єрмоленко, який багато працював з Кузьмою над його кліпами та телепроектами.
Однак навіть у більш доступному для широкого загалу форматі «Скрябіну» вдається виділятись. За словами рок-музиканта Святослава Вакарчука, музика Кузьми вплинула на всю картину українського шоу-бізнесу і зокрема на його гурт «Океан Ельзи».
«Кузьма ввійшов в історію української музики назавжди. Разом з його колегами, які зробили гурт «Скрябін», були одним з перших прикладів якісної української музики і перевернули весь шоу-бізнес. В тому числі «Океан Ельзи» в буквальному сенсі на цьому виріс. Він створив величезний вплив на всю українську культуру», – впевнений Вакарчук.
Серед робіт гурту Вакарчук відзначає дві, на його думку, «феноменальні»: «Мовчати», записану в дуеті зі співачкою Іриною Білик у 2003 році, та «Спи собі сама» 2004 року.
Саме на «Мовчати» Вакарчук запише кавер-версію після смерті Кузьми у 2015 році. Пісню присвятили пам’яті музиканта.
«З нього був шикарний мольфар»
Попри безпосередність та простоту, про яку говорить багато хто з оточення Кузьми, Володимир Бебешко згадує його вимогливе ставлення до роботи.
«Коли був злий, ото я пам’ятаю, була страшна людина. Тому що він в роботі був деспот. Якщо хтось в групі щось зробив неправильно, то він каже: ти не працюєш, пішов геть звідси. І все».
Водночас Кузьма любив імпровізувати – за словами Бебешка, в талант-шоу «Шанс», де він брав участь, музикант працював без сценаріїв.
Після початку війни в 2014 році Андрій Кузьменко допомагає фронту та відвідує поранених військових у шпиталях. Хоча лікарем він так і не став, один із ветеранів війни десантник Руслан Яриш переконаний, що Кузьма мав хист до лікування.
«Лікар був! Вмів лікувати настрій і душу. З нього шикарний був мольфар! Чи інтуїтивно, чи свідомо», – стверджує він.
Руслан дістав поранення 2014-го під Ямполем. Внаслідок цього в нього паралізована нижня частина тіла, він пересувається на візку. Кузьма навідав його у київському шпиталі і з тих пір проводив із десантником багато часу. Яриш згадує, що підтримка співака допомогла йому боротися за одужання.
«Це стимулює, що недовго ще житимеш у візку і все-таки станеться, ти встанеш і підеш», – ділиться солдат. Зараз він проходить реабілітацію в Лос-Анджелесі.
2 лютого 2015 року «Тойота Секвоя», за кермом якої був Андрій Кузьменко, зіткнулася з молоковозом на трасі Кривий Ріг – Кіровоград. Він загинув на місці.
Співачка Руслана згадує, що не могла повірити в смерть музиканта. Вона присвятила пісню його пам’яті.
«Шкода, що ми не встигли його пізнати. Тоді б дивились не на чувака, який нас бавить, а на чувака, всередині якого Всесвіт, і він нам його давав. За тими жартами було багато серйозних речей», – вважає Руслана.
За словами музиканта гурту «Скрябін» Олексія Зволинського, після смерті Кузьменка музика гурту стали слухати більше.
«О, у вас є такий альбом, а його не слухав за життя Андрія», – цитує він. – Ну чого ж ти його не слухав?».
Після повідомлення про смерть Кузьменка акції, присвячені його пам’яті, відбулися в декількох містах України. Його поховали в родинному склепі в селищі Брюховичі на Львівщині.
«Навчив любити життя»
Окрім музики, Кузьма писав прозу. Одну з його повістей, «Місто, де не ходять гроші», ще в 2013 році взялася екранізувати Ганка Третяк. Як розповідає дружина Кузьми Світлана, після смерті музиканта робота над стрічкою призупинилася.
«Коли Андрія не стало, вона (Третяк – ред.) припинила роботу. Потім вона сказала, що знову почала. І от декілька днів назад вони знайшли мене і сказали, що в них знятий є фільм на «Місто, де не ходять гроші». І я настільки втішилась, в даній ситуації за Андрія, тому що це є найбільший подарунок, який може бути для нього, навіть там», – каже Світлана.
Фільм має вийти в прокат вже у вересні цього року.
Світлана і Андрій прожили в шлюбі 21 рік. Їхня донька Марія-Барбара цьогоріч перейшла на п’ятий курс медичного університету.
Вдова Кузьми згадує, що чоловік навчив її любити життя.
«Що він мене навчив – це любити життя. Любити кожну мить і любити людей, прощати їм все. І ще одне, що він мене навчив – закомплексовану скромну дівчинку – що кожен має право на помилку».
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.