Поет Василь Стус мав усі шанси отримати Нобелівську премію. Тому Москва його вбила.

Про це розповів історик, радянський політв'язень 82-річний Валентин Мороз.

«Москві то було невигідно: українець - нобелівський лауреат. Його з тріумфом випустили б на Захід. Був би ще один антимосковський удар. Тому зробили так, що невідомо від чого вмер. Його вбив його талант», - вважає Валентин Мороз.

Каже, бачився із поетом, хоч і не часто.

«Василя зустрів, коли 1969 року вперше вийшов із тюрми, їхав через Київ. Ми були в добрих стосунках. Протягом наступних дев'яти місяців, що пробув на волі, ще зустрічалися. Коли я вже був у Торонті, Стуса вдруге ув'язнили у травні 1980-го. А тоді - вбили».

Валентин Якович був знайомий і з іншими представниками українського опору. Левка Лук'яненка називає одним із тих, хто його створив.

«У таборі почув від нього фразу: «Якби я був навіть єдиний українець на світі, я би все одно боровся за Україну». Я подумав: «Ого! Це - людина». І він такий був насправді», - каже Валентин Мороз.

Валентин Мороз був засуджений за антирадянську агітацію та пропаганду. По тюрмах і таборах відсидів 13 років. 1979-го влада обміняла його та ще чотирьох дисидентів на двох радянських агентів КДБ. Оселилися в США, згодом - у Канаді. Викладав у Гарвардському університеті, видавав журнал "Анабазис", вів радіопрограму в Торонто. Повернувся до України в квітні 1990-го. Живе у Львові.