Сьогодні увазі ласкавих читальників пропонуємо вибірку забутих і невживаних нині слів, поширених у повсякденному життя волинян 300–400 років тому. За абетковим порядком:

ачколвек – колись, коли-небудь; братанич – брат дружини ( ?);  бихмо – аби; валати – кричати; ведлуг – відповідно до; гафтка – застібка до одягу; кгди (ґди) – коли; дей – вставне слово, на кшталт сучасного «отож-бо»; жакг – слуга; звечистий – давній, споконвічний; колнер – комір; летник – плаття; моц – сила; невцтивий – непорядний; острог – в’язниця; поняти – взяти [в дружини]; ростирка – суперечка; секгнет – перстень з печаткою; тогди – тоді; увязоватися – заволодіти маєтністю; члонок – частина тіла; яловиця – телиця.

---

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.