Наприкінці літа 2005 року до Волинського краєзнавчого музею завітала громадянка Ізраїлю Фріда Плебан, колишня жителька Луцька, внучка луцького міського у квітні-листопаді 1917 року Абрама Самуїловича Варковицького.

Дещо незвичним було її прохання: вона хотіла побачити автографи свого дідуся на паперових грошах, що виходили в Луцьку з березня 1919 до січня 1920 року номіналом 2, 6, 10 і 20 гривень.

Так, справді, міською управою Луцька в березні 1919 року було випущено в обіг паперові гроші вартістю 2, 6, 10 і 20 гривень.

Перша світова війна, лютнева буржуазно-демократична революція і жовтневий переворот, а слідом за ними громадянська війна внесли величезне сум'яття в господарське життя Російської імперії, в складі якої була й Волинь. Дезорганізація виробництва, дефіцит продуктів харчування і предметів найпершої необхідності, безробіття, девальвація цінностей і обвальна інфляція – далеко не повний перелік реалій тодішнього життя.

Як у калейдоскопі мінялися уряди, влада переходила з рук до рук. Деякими урядами робилися спроби якось унормувати ситуацію, що склалася. Цій меті був підпорядкований і випуск локальних короткотермінових грошових розрахункових знаків. Зокрема, в Луцьку 1918 року міське самоуправління випустило бони вартістю 1 і 3 рублі, 1919-го міська управа – розмінні знаки номіналом 2,6,10,20 гривень.

Оформлення усіх купюр – розмінних знаків Луцького міського самоврядування було одностильовим. Вони друкувалися кольоровими фарбами на рожевому тлі не найкращої якості паперу з водяним знаком (центральна фігура філіграні – шестикутна зірка); папір мав раппортний орнамент, схожий на меандр (двадцятигривневі купюри друковані на яскравішому папері з меандром з обох боків).

Лицевий бік купюр номіналом 6 гривень виконаний зеленою, зворотний – синьою фарбою; 10 гривень відповідно синьою і коричневою; 20 гривень – синьою і чорною; бони вартістю 2 гривні у фондах музею немає. Основні написи і зображення окантовані рамочками; характер рисунка і написів на рамочках має спільні основні елементи, але різниться дрібними деталями.

Лицева сторона (аверс): півколом позначення емітента: «Луцька мійська управа» ; під короною герб Луцька типу «Ратник» (на печатках Луцької міської управи він присутній з 1911 до 1919 року); зліва, справа і внизу герба позначення дати: «1919 року» ; від герба в різні боки розходяться промені; нижче схематичне зображення руїн замку Любарта (В'їзна вежа); зліва і справа позначення номіналу: в орнаментованому квадраті цифра, під ним в орнаментованому прямокутнику назва купюри (гривня; ця назва корінням сягає ще часів Київської Русі); внизу застереження: «Фальшування карається законом». По зовнішньому периметру рамочки буквенне позначення номіналу.

Фото 1 з ?

На звороті (реверсі) під орнаментованими рамочками (однаковими на купюрах у 10 і 20 гривень) двічі – вгорі і внизу, повторено назву грошового знака: «Розмінний знак Луцького мійського самоврядування» ; двічі – зліва і справа, повторено номінал. Основні написи окантовані суцільною рамочкою з одинарної лінії; всередині написи зліва і справа теж окантовані.

Напис зліва стосується терміну дії купюр: «Згідно постанови Мійської Думи від 11 березня 1919 р. останній срок дійсности знака 1 січня 1920 року» ; справа – порядку їх обміну: «Каса Мійської Управи обмінює знаки, коли буде доставлено їх не менше, як на сто гривень». Посередині – окантований двома лініями круг діаметром 34 мм – місце для печатки; під лівим застереженням кругла тиснена печатка з ініціалами «ЛМУ» (Луцька Міська Управа).

Найбільшою кількістю різновидів характеризувалися двадцятигривневі купюри: з текстом в рамці на реверсі; без тексту в рамці; без водяного знака; з перевернутим реверсом.

Особливістю луцьких паперових грошей було те, що кожну купюру треба було вручну завірити печаткою Луцької Міської Управи, проставити шифратором порядкове число (теж вручну!), та ще й підписати власноручно кожну купюру кожного номіналу усієї емісії. А без тих засвідчень банкнота, треба думати, була нечинною.

За матеріалами статті Наталія Пушкар зі зібрника "Минуле і сучасне Волині та Полісся: Луцьк в історії Волині та України", випуск 35.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.