Виконавчий комітет Луцької міської ради відтепер налічуватиме 20 осіб. При тім затвердженими є лише 18 членів виконкому. Однак навіть нинішній склад дає можливість припустити, що більшість у виконавчому органі не буде йти всупереч політиці міського голови.

На запас

Робота у виконавчому комітеті – неоплачувана, здійснюється на громадських засадах. Його члени збираються двічі на місяць, аби ухвалювати важливі для міста рішення. Наприклад, саме виконком заслуховує звіти про роботу комунальних підприємств, затверджує тарифи на проїзд у міському транспорті, надає дозвіл на розміщення реклами чи, скажімо, кіосків.

Ще п’ять років тому кількість членів виконкому ледь перевищувала 10 осіб. Згодом після подій Євромайдану зросла до 19 осіб. Нині ж, за пропозицією міського голови, його чисельність збільшили до 20 осіб.

При цьому склад виконавчого комітету, згідно із регламентом його роботи, пропонує саме міський голова. Частина осіб увійшли туди за своєю посадою. А саме – міський голова Микола Романюк, його заступники Тарас Яковлев, Сергій Григоренко, Юрій Моклиця, Юрій Вербич, а також секретар міської ради Юлія Вусенко. За своєю посадою увійшов до складу виконкому й начальник Луцького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Ігор Муковоз.

Оскільки міський голова наполягає, аби у нього було саме п’ятеро заступників, то до складу виконкому увійде за посадою й майбутній підлеглий.

Не поділили 

Ім’я ще одного члена виконкому (поки що інкогніто) буде з журналістського середовища. Це пропозиція постійної депутатської комісії, яку озвучив депутат від «Свободи» Микола Федік, а більшість у міській раді ініціативу підтримала. Свою пропозицію обранець аргументував тим, що таким чином виконавчий орган влади буде більш відкритим.

Акула пера забрав квоту у Антона Сухомлина, заступника директора ТОВ «Спеціалізовані роздрібні системи», якого пропонували у лави членів виконкому.

До слова, через цю ініціативність «свободівців» пограти м’язами спробувала новообраний секретар міської ради Юлія Вусенко. Річ у тім, що тих членів виконкому, які не йдуть за посадою, зазвичай пропонує політична сила, що має представництво у раді. «Свобода» делегувала свого представника Михайла Щура, президента Волинського обласного Благодійного фонду Олега Чернецького. А згадуваний Антон Сухомлин – креатура «Самопомочі». Він, до речі, був і кандидатом у депутати міської ради.

Втім тут є нюанс, адже за результатами виборів «свободівці» здобули у раді п’ять мандатів, а «Самопоміч» – чотири. А з огляду на те, що Вусенко стала секретарем і проходить у виконком за посадою, то, маючи меншу кількість депутатів, «Самопоміч» мала би більшу кількість членів виконкому.

Тому, коли Федік запропонував ввести журналіста замість креатури «Самопомочі», Юлія Вусенко запропонувала ввести того ж журналіста, втім вже замість креатури «Свободи» Михайла Щура. За цю пропозицію секретаря зрештою проголосувало лише чотири депутати, ймовірно, від партії Садового. А ініціативу «Свободи» підтримали. Втім, з огляду на те, що, ймовірно, йдеться про банальну перепалку через несправедливий розподіл мандатів у виконкомі за партійними квотами, то говорити про бажання підсилити прозорість виконкому завдяки членству журналіста зарано.

«Вибрики» під час сесійного засідання мали продовження. Зокрема, Вусенко звинуватила «свободівців» у порушенні домовленостей.

«Напередодні під час засідання голів фракцій погодили усі кандидатури членів виконавчого комітету. Домовленість була такою: кожна фракція могла мати свого представника у виконкомі.

«Свобода», переводячи це в політичні ігрища, вирішила порушити домовленості та ще й спекулювати на питанні присутності представників ЗМІ у складі виконкому, мовляв, «Самопомочі» не потрібен представник у виконкомі, нехай краще це буде журналіст. Насправді «Свобода» мала можливість запропонувати до складу виконкому журналіста від своєї політичної сили, однак два дні тому під час засідання голів фракцій представники цієї партії такого бажання чомусь не виявили і запропонували кандидатуру Михайла Щура. Моя позиція така: за бажання люди зі «Свободи» могли б погодити попередньо кандидатуру на члена виконкому з числа медійників нашого міста, але цього зроблено не було», – йшлося у заяві секретаря.

Реакція Федіка не забарилася. Він на своїй сторінці у «Facebook» написав, що «егоїзм і надмірні політичні апетити взяли гору над спокійною і зваженою оцінкою ситуації».

«Припускаю, що однобокі та необ'єктивні висновки Юлії Вусенко зумовлені тим, що «Самопоміч» є ще молодим і зеленим політичним проектом. Звідси випливає ця особлива тональність, абсолютно непотрібна образливість. Але ми виважено і з повним розумінням ставимось до її імпульсивних дій та слів. Якщо бути відвертим, то «Самопоміч» у Луцькій міськраді й так отримала величезний бонус у вигляді посади секретаря міськради. Впевнений, що присутність у виконкомі кандидата юридичних наук, секретаря міської ради Юлії Вусенко з лихвою компенсує нереалізовані, хоча і чарівні мрії «Самопомочі», – йдеться у повідомлені депутата.

Як з іншими?

Креатурою від партії «Народний конт-роль» став приватний підприємець Олег Бондарук. Від Радикальної партії України – адвокат Андрій Парфенюк. До слова, один із депутатів-«радикалів» Сергій Була, якого вважають бізнес-партнером сина Миколи Романюка Володимира. «Батьківщина» представила юриста ТзОВ «Марк-Медіа» Ірину Чебелюк, БПП «Солідарність» – помічника директора ДП «АТЗ № 1» АТ «АК «Богдан Моторс» Романа Романюка, а «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» з огляду на те, що здобуло аж 15 мандатів у міській раді, запропонувало двох кандидатів, які вже працювали у виконкомі. А саме – виконавчого директора Фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк» Ореста Маховського та заступника голови Волинської обласної організації Української Спілки ветеранів Афганістану Олександра Тиводара.

Стосовно інших, то як голова Ради голів ОСББ Луцька до виконкому пройшов Роман Бондарук. Він – колишній депутат міської ради. До слова, за інформацією «ХЛ», як один із претендентів у виконком від представників ОСББ була Юлія Сабатюк, втім за певних невідомих причин мер не обрав її кандидатуру.

Пройшли у виконком також представник громадської організації «Волинська асоціація перевізників таксі», власник служби «Максим-таксі» та «Сім-таксі» Сергій Романчук. Втім чи за квотою перевізників, а чи за співпрацею із мером чоловік отримав місце у виконкомі – питання риторичне. Адже бізнесмен відкрито агітував за кандидатуру Миколи Романюка під час виборів 2015 року.

Генеральний директор ТзОВ «Луцька картонно-паперова фабрика» Олександр Шараєв уже був членом виконкому минулого скликання. Свого часу він замінив Вік-тора Чорнуху, голову наглядової ради ПАТ «Луцьксантехмонтаж № 536», який був висунутий від Волинського об’єднання організацій роботодавців.

Ще одним членом виконкому став Сергій Денисенко від Волинської обласної асоціації ветеранів АТО. Про чоловіка відомо небагато. У мережі знайшлися відомості, що він – старшина запасу та був нагороджений відзнакою «Учасник АТО» від головнокомандувача Збройних Сил України Віктора Муженка.

***

Таким чином, у виконавчому комітеті із 20 осіб, за інформацією «Хронік», 13 членів прямо або опосередковано можна віднести до команди мера. Це дає підстави стверджувати, що робота у виконкомі буде злагодженою. Для міського голови це, звісно, плюс, втім залишається сподіватися, що голос критично налаштованих до політики міського голови також буде почутий, а здоровий скепсис – підтриманий. В іншому випадку – чи є сенс в обранні аж 20 осіб, які мають забезпечувати плюралізм думок і бачень, якщо більшість все одно вирішить, як того хоче влада? І ще такий нюанс. Виконавчий комітет міської ради розбавили після Євромайдану представниками активу та громадськості. Нині ж, коли частина активістів розчарувалася у владі, а інша отримала владні крісла, орган виконкому знову повернувся до партійно-квотного принципу, коли громадськість бере участь в ухваленні важливих рішень радше за залишковим принципом.

ХРОНІКЕР 

Якщо міську раду можна називати місцевим «парламентом», то виконком є її урядом. Він підконтрольний та підзвітний міській раді. Комітет у межах своїх повноважень ухвалює рішення, обов’язкові для виконання всіма розташованими на території міста підприємствами, установами, організаціями, посадовцями і жителями. Він попередньо розглядає проекти міських програм економічного та соціального розвитку, цільових програм, міського бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд міської ради. А також координує діяльність виконавчих органів міської ради, підприємств, установ, організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади міста, заслуховує звіти їх керівників. Засідання виконавчого комітету міської ради є основною формою його діяльності. Під час таких засідань члени виконкому колегіально обговорюють та ухвалюють рішення. Засідання проводяться двічі на місяць: у першу і третю середу. Вони – відкриті, окрім розгляду тих питань, які містять інформацію з обмеженим досту­пом (наприклад, щодо майнових прав неповнолітніх абощо). Усі рішення виконавчого комітету (в тому числі з проце­дур­них питань) ухвалюються більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету.

ТОП-10 найбільших виконкомів обласних центрів*

1. Житомирська міська рада – 23 особи

2. Рівненська міська рада – 22 особи

3. Луцька міська рада – 20 осіб

4. Харківська міська рада – 20 осіб

5. Кіровоградська міська рада – 17 осіб

6. Миколаївська міська рада – 17 осіб

7. Івано-Франківська міська рада – 16 осіб

8. Одеська міська рада – 16 осіб

9. Запорізька міська рада – 15 осіб

10. Херсонська міська рада – 15 осіб

*інформація зібрана з офіційних сайтів міських рад станом на 7 грудня 2015 року. Вона може змінюватися за рішенням новообраних міських рад.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.